КОЛИСКОВА ЯК МУЗИЧНИЙ ЖАНР, ЩО АПЕЛЮЄ ДО МІФОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

George Georgiiovych Kozhukhar

doi:10.31723/2524-0447-2023-37-10

George Georgiiovych Kozhukhar Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0002-9105-521X

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-10

Ключові слова: колискова, міфологічна свідомість, прикладна музика, виразні засоби у музиці

Анотація

Мета дослідження – виявити основні засоби, за допомогою яких колискова звертається безпосередньо до міфологічної свідомості людини, використовуючи психологічні механізми обходу аналітичної свідомості; конкретизувати музичні виразові засоби, за допомогою яких композитор чи виконавець-інтерпретатор може досягати аналогічних психологічних ефектів незалежно від жанру музики. Методологія дослідження полягає у проведенні історично-географічного огляду жанру та структурного аналізу з компаративним підходом. Наукова новизна роботи полягає в актуальності аналізу виразових засобів колискової у контексті міфологічної свідомості людини і психологічних ефектів, взаємодіючих з цим боком людської особистості. Комплексний підхід з міфологічного, психологічного та музично-аналітичного боків дозволяє більш чітко конкретизувати засоби досягнення певних впливів на психіку та особистість людини, що, з одного боку, полегшуе подальший аналіз композиторських стилів та виконавських інтерпретацій, з другого боку – може використовуватись безпосередньо композиторами та виконавцями у роботі. Висновки: колискова, як універсальний жанр – безвідносно епохи, географічної культури та належності до прикладної чи художньої галузі музичного мистецтва – є впливовим психологічним інструментом, що активує міфологічну свідомість людини через певні виразні засоби, у тому числі за рахунок дуалістичної символіки колискової. У композиторському мистецтві цей ефект також може посилюватись шляхом відсилань та музичних цитат, відомих масовому слухачу та асоційованих з певними стереотипами. Таким чином, прослідковуючи спільність цих засобів у прикладних колискових піснях різних народів і у композиторській музиці, можна більш повно викрити механізми взаємодії аналітичної та міфологічної свідомості людини, важелі впливу на прояви тієї чи іншої форми свідомості, функції колискової пісні у цьому контексті з мистецтвознавчого боку, у тому числі для можливості подальшого їх використовування у виконавській інтерпретації незалежно від жанру, стилю та (певною мірою) інструментального складу.

Посилання

1. Гадамер Г.-Г. Міф і розум. Київ : Юніверс. 2001.
2. Гарсія-Лорка Федеріко. Думки про мистецтво. Київ : Мистецтво. 1975.
3. Achte, K. et al. Themes of death and violence in lullabies of different countries. // Helsinki: Omega: Journal of Death and Dying, v20 n3 p193-204. 1989–90.
4. Jung, C. G. Dream analysis : notes of the seminar given in 1928–1930. Princeton, N.J. : Princeton University Press. 1984.
5. Kozel, D. Repetition as a Principle of Mythological Thinking and Music of the Twentieth Century // January 2017. Musicologica Brunensia 52(2):157–167.
6. Kozel, D. Time Models in Myth and Music of the 20th Century // June 2019. Musicological Annual VI(1): 177–194.
7. Leemin, D.A. Creation Myths of the World: An Encyclopedia. Bloomsbury Academic. 2010
8. Meyer, K. The triads of Ireland. Dublin : Hodges, Figgis, & Co., Ltd. London: Williams & Norgate. 1906.
9. Rossi, Elisabetta; Zuppi, Paolo. Everyday trance: lullaby as a hypnotic practice // Contemporary Hypnosis & Integrative Therapy, 2021, Vol 35, Issue 1, p 7.
10. Shiyan Zhang, Chunmei H. Effect of the sound of the mother’s heartbeat combined with white noise on heart rate, weight, and sleep in premature infants: a retrospective comparative cohort study // Ann Palliat Med 2023;12(1): 111–120.
11. Vanegas, William Leonardo Perdomo. La luna como símbolo de muerte en «El romance de la luna, luna» // February 2008 Praxis Pedagógica 8(9):18.
12. Zhang, Jie et al. A Literature Review of the Research on the Uncanny Valley, Cross-Cultural Design // User Experience of Products, Services, and Intelligent Environments, 12th International Conference, CCD 2020, Held as Part of the 22nd HCI International Conference, HCII 2020, Copenhagen, Denmark, July 19–24, 2020, Proceedings, Part I (pp. 255–268).