«CONTRA SPEM SPERO» ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КОМПОЗИТОРСЬКОМУ ПРОЧИТАННІ МИХАЙЛА ДОВГАНИЧА ТА МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Tetiana Yuriivna Prokopovych

doi:10.31723/2524-0447-2023-37-20

Tetiana Yuriivna Prokopovych Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0002-9375-9635

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-37-20

Ключові слова: сучасна хорова музика a cappella, композиторське прочитання, поетичний текст, інтермедіальність

Анотація

Мета роботи – з’ясування особливостей композиторського прочитання поетичного тексту Лесі Українки в сучасній хоровій музиці. Властиво, вірш «Contra spem spero» став основою вокально-хорових опусів a cappella Михайла Довганича та Миколи Ластовецького. Оригінальний художній результат у кожного автора дозволяє простежити множинність інтерпретації літературного першоджерела у музичному мистецтві. Методологія дослідження поєднує низку методів, серед яких провідними є аналітичний, структурно-семантичний і компаративний. Наукова новизна полягає у розкритті специфіки роботи сучасних українських композиторів над поетичним текстом. Прочитання вірша великої поетеси обома авторами породжує індивідуальну концепцію, втілену комплексом виразових засобів вокального багатоголосся. Висновки. Порівняльний аналіз хорових творів «Без надії сподіваюсь» М. Довганича та «Contra spem spero!» М. Ластовецького уможливив виявлення характеру взаємодії вербального і музичного ряду, що позначився на різних рівнях організації художнього тексту (темброво-фонічному, композиційному, інтонаційному, фактурному). Загалом хорове письмо М. Ластовецького надзвичайно мінливе в плані метро-ритмічної і фактурної організації, гармонії, темпу та динамічних відтінків. У щільному діапазоні двох октав жіночих тембрів автор майстерно досягнув просторових ефектів і звукозображальності. Підпорядкування вокального багатоголосся сценічним закономірностям здійснюється композитором як за допомогою прийомів музичного викладу (дискретність фактурних блоків, контрастне зіставлення хорових tutti і окремих партій, хорової «оркестровки»), так і завдяки авторських ремарок у нотному тексті. Інтермедіальність філософської лірики Лесі Українки визначила композиторську стратегію творення хорових партитур, засновану на синтезі мистецтв. Твір Довганича для мішаного хору розгортається за принципом монтажу загального плану. Натомість, Ластовецький, обравши склад однорідного жіночого хору, досяг в музичному творі максимальної деталізації і психологізації поетичного образу.

Посилання

1. Батовська О. М. Сучасне академічне хорове мистецтво a cappella як системний музично-виконавський феномен: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мистецтвознав. Спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / ОНМА ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2019. 34 с.
2. Бермес І. Л. Життєві домінанти Миколи Ластовецького. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2009. Вип. 15(1). С. 225–232.
3. Бондар Є. М. Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості. Одеса: Астропринт, 2019. 388с.
4. Василик Дз. Інтонаційні особливості прочитання поезій Лесі Українки у хорових творах Миколи Ластовецького. Молодь і ринок. 2019. № 8. С. 120–123.
5. Довганич М. М. Хорові твори на слова Лесі Українки: навч. посіб. Рівне: Дятлик М., 2014. 116 с.
6. Зубрицька М. Мова очей і голос душі: невербальі засоби комунікування у творчості Лесі Українки та їх рецепція. Вісник Львівського університету. Серія : Мистецтвознавство. 2008. Вип. 8. С. 127–132.
7. Іванова Ю. Ю. Дуалізм мистецького синтезу у циклі хорових поем В. Скуратовського «П’ять струн України». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку 2012. Вип. 18(1). С. 167–170.
8. Ластовецька Л. В. Хорова творчість Миколи Ластовецького у музично-педагогічному процесі. Музична педагогіка у ХХІ столітті: традиції та інноваційний розвиток: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. Львів, 21 жовтня, 2022 р. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, С. 39–41.
9. Ластовецький М. А. Contra spem spero! (жіночі хори): навч. посіб. / ред.-упор. Л. В. Ластовецька. Дрогобич : Посвіт, 2018. 136 с.
10. Левченко Г. Д. Лірика Лесі Українки як міфологічний і семантичний текст. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В О. Сухомлинського. Сер. : Філологічні науки. 2013. Вип. 4.11. С. 119–124.
11. Українка Леся. Твори: В 4-х т. Т.1. Поетичні твори. Київ : Дніпро, 1981. 541 с.