НОВИЙ ЗВУКОВИЙ ПРОСТІР МУЗИКИ К. ДЕБЮСІ: ФОРТЕПІАННО-ВИКОНАВСЬКИЙ АСПЕКТ

  • Zhang Xinwen Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-8591-3092
Ключові слова: музичний стиль, композитор, імпресіонізм, музичний інструменталізм, фортепіано, фортепіанна музика, звуковий простір, музичне мислення, виконавська інтерпретація, засоби виразовості

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються музично-семантичні та музично-образні засоби у фортепіанній музиці К. Дебюссі в аспекті новацій звукопросторових уявлень. Методологія дослідження передбачає використання комплексного, компаративного виконавського, музикознавчого, культурологічного підходів; важливими є джерелознавчий і системно-аналітичний методи. Наукова новизна роботи постає у виявленні композиторських музично-мовних та виконавських особливостей фортепіанного звукового простору в музиці К. Дебюссі. Висновки. Звернення до творчості К. Дебюссі – це особливий крок в осягненні нескінченного багатства, закладеного в звуковому образі фортепіано, що постійно розвивається, осягненні тих можливостей, якими здатний опанувати виконавець, який відкрив «двері» в новий художній простір. Надзвичайно важливим у фортепіанному звукопросторі Дебюссі є сам звук, який у грі на фортепіано розглядається в комплексі туше, педалювання, динаміки, а можливо, і темпу. Дебюссі був відомий своїм творчим підходом до педалювання та оригінальним туше, а також тонкою динамічною драматургією, що створювало зовсім особливий звук. Семантика звукоутворення постає, таким чином, смисловою одиницею звукового простору у всій своїй багатовимірності структури (тембру, фактури, ритму, темпу тощо). Для Дебюссі були важливими тонкі нюанси – фактури, ритміки, темпу, динаміки-артикуляції, виконавського туше та педалізації, що відкриває для виконавця нескінченні обрії звукотворення, формування звукового простору фортепіано, але й накладає відповідальність щодо дотримання стильових настанов музики. При цьому в інтерпретації та сприйнятті звукопростору музики Дебюссі важливого значення набуває цілісність, єдність даного простору, позбавленого різких контрастів, що відноситься не тільки для мрійливих, споглядальних, ліричних образних сфер, але й до ритмічних, гумористичних творів, де виконавцю потрібна особлива обережність для запобігання звукообразних «перебільшень», для збереження стримано-вишуканого стилю композитора. Дані аспекти становлять важливу частину звукопросторової естетики Дебюссі. Аналіз даної проблематики дозволяє визначити імпресіонізм як втілення просторово-часових уявлень, що є характерним для мистецтва і культури ХХ століття.

Посилання

1. Жаркова В.Б. Музика Клода Дебюссі і Моріса Равеля: сучасний погляд на проблему стильової ідентифікації. Науковий вісник НМАУ імені П.І. Чайковського. Київ, 2021. Вип. 130. С. 24–51.
2. Приходько В.И. Музыкальная фактура и исполнитель. Харьков: Фолио, 1997. 208 с.
3. Черноіваненко А.Д. Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології: монографія. Одеса: Гельветика, 2021. 704 с.
4. Dumesnil, Maurice. How To Play and Teach Debussy. New York: Schroeder & Gunther, 1932. URL: https://www.stevepur.com/music/debussy_piano/dumesnil/dumesnil.html
5. Lesure F. & Nichols R. eds. Debussy Letters. London, 1987. 355 s.
6. Lockspeiser, Edward. Debussy: his life and mind II. London, 1965. 337 с.
7. Nichols, Roger. Debussy Remembered. London, 1992. 288 с.
8. Priest, Deborah. Louis Laloy on Debussy, Ravel and Stravinsky. Ashgate: Aldershot, 1999. 342 р.
9. Schmitz, E. R. The piano works of Claude Debussy. Dover: New York 1966. 234 s.
Опубліковано
2023-12-28
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА