НОВИЙ ЗВУКОВИЙ ПРОСТІР МУЗИКИ К. ДЕБЮСІ: ФОРТЕПІАННО-ВИКОНАВСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються музично-семантичні та музично-образні засоби у фортепіанній музиці К. Дебюссі в аспекті новацій звукопросторових уявлень. Методологія дослідження передбачає використання комплексного, компаративного виконавського, музикознавчого, культурологічного підходів; важливими є джерелознавчий і системно-аналітичний методи. Наукова новизна роботи постає у виявленні композиторських музично-мовних та виконавських особливостей фортепіанного звукового простору в музиці К. Дебюссі. Висновки. Звернення до творчості К. Дебюссі – це особливий крок в осягненні нескінченного багатства, закладеного в звуковому образі фортепіано, що постійно розвивається, осягненні тих можливостей, якими здатний опанувати виконавець, який відкрив «двері» в новий художній простір. Надзвичайно важливим у фортепіанному звукопросторі Дебюссі є сам звук, який у грі на фортепіано розглядається в комплексі туше, педалювання, динаміки, а можливо, і темпу. Дебюссі був відомий своїм творчим підходом до педалювання та оригінальним туше, а також тонкою динамічною драматургією, що створювало зовсім особливий звук. Семантика звукоутворення постає, таким чином, смисловою одиницею звукового простору у всій своїй багатовимірності структури (тембру, фактури, ритму, темпу тощо). Для Дебюссі були важливими тонкі нюанси – фактури, ритміки, темпу, динаміки-артикуляції, виконавського туше та педалізації, що відкриває для виконавця нескінченні обрії звукотворення, формування звукового простору фортепіано, але й накладає відповідальність щодо дотримання стильових настанов музики. При цьому в інтерпретації та сприйнятті звукопростору музики Дебюссі важливого значення набуває цілісність, єдність даного простору, позбавленого різких контрастів, що відноситься не тільки для мрійливих, споглядальних, ліричних образних сфер, але й до ритмічних, гумористичних творів, де виконавцю потрібна особлива обережність для запобігання звукообразних «перебільшень», для збереження стримано-вишуканого стилю композитора. Дані аспекти становлять важливу частину звукопросторової естетики Дебюссі. Аналіз даної проблематики дозволяє визначити імпресіонізм як втілення просторово-часових уявлень, що є характерним для мистецтва і культури ХХ століття.