ДУХОВНО-ЕТИЧНІ НАСТАНОВИ ОПЕРНОЇ СПАДЩИНИ Ю. МЕЙТУСА (НА ПРИКЛАДІ ОПЕРИ «УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ»)
Анотація
Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної унікальності опери Ю. Мейтуса «Украдене щастя» в річищі жанрово-драматургічної специфіки оперної спадщини композитора, а також традицій українського музичного театру та його духовно-етичних настанов. Методологія роботи має комплексний характер і базується на поєднанні засад міждисциплінарного, історико-типологічного, герменевтичного, мистецтвознавчого, естетичного та музично-інтонаційного методів дослідження. Наукова новизна визначена її аналітичним ракурсом, що враховує не тільки жанрово-драматургічну специфіку «Украденого щастя» Ю. Мейтуса як видатного зразка української опери середини ХХ століття, але й її зв’язок з віковими духовно-етичними настановами європейської опери в цілому. Висновки. Опера Ю. Мейтуса «Украдене щастя» є лірико-психологічною драмою з визначальною роллю фольклорного пісенного фактору. Специфіка реалізації типологічних ознак лірико-психологічної драми в «Украденому щасті» Ю. Мейтуса полягає в тому, що традиційний для неї конфлікт протилежностей здійснюється не через співставлення або зіткнення протилежних музично-тематичних сфер, а як викриття внутрішніх протиріч доль головних учасників цієї драми, що відтворено в розвиненій системі лейтмотивів. Такого роду тип музичної драматургії та її відповідного жанрово-інтонаційного втілення в сценах наскрізного розвитку, образно- сюжетна специфіка аналізованої опери виявляє не тільки її контактність с українською культурою та її духовно-етичними настановами, але й з європейським музичним театром другої половини XIX–XX століть, зокрема, з веристською оперою, в той час як аріозо-мелодійний стиль опери Ю. Мейтуса з притаманною йому широтою мелодичного дихання має також перетини з мистецтвом італійського bel canto.
Посилання
2. Вакульчук О. Твори Ю. Мейтуса 20-х років ХХ століття (з фондів НБУВ). Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. С. 169-172.
3. Гогохія Н. Міфологічна картина світу радянської людини 1920–1930-х pp. Бахмутський шлях. 2008. № 3-4. C. 117–122.
4. Долгіх М. Родовід композитора Юлія Мейтуса: єлисаветградський вектор. Студії мистецтвознавчі. 2016. Число 1. С. 32-39.
5. Драч І. Оперний світ Юлія Мейтуса. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. С. 172-178.
6. Ільїн А. М., Осока О. В. Оперні твори в системі професійного виховання піаніста-концертмейстера (на прикладі опери Ю. Мейтуса «Украдене щастя»). Музичне мистецтво і культура. 2021. Вип. 33. Книга 1. С. 264-275.
7. Копиця М. Митець з ласки Божої. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. С. 5-8.
8. Копиця М. Юлій Мейтус. Сторінки епістолярію. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС.
Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. С. 110-118.
9. Куриляк І. І. Еволюція драматургічних функцій хору в українській опері: національно-естетичний вимір: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2018. 195 с.
10. Малишев Ю. Украдене щастя: опера Ю. Мейтуса. Київ: Мистецтво, 1964. 26 с.
11. Муравська О. В. Містеріально-міфологічні підвалини українського музичного театру XIX століття (на прикладі творчості С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2022. № 3. С. 177–183.
12. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. 232 с.
13. Павличко Д. В. Літературознавство. Критика: у 2-х томах. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2007. Т. 1: Українська література. 566 с.
14. Працьовитий В. Жанрово-стильові особливості трагедії «Украдене щастя» Івана Франка. Studia Methodologica. Тернопіль, 2005. Вип. 15. С. 108-118.
15. Прохоренко-Деньгуб Я. Традиційність і новаторство в творчості Юлія Мейтуса крізь призму застосування українських фольклорних джерел. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2017. № 1. С. 146-152.
16. Прохоренко-Деньгуб Я. Українські народнопісенні джерела у творчості Юлія Мейтуса. Українське музикознавство. 2016. Вип. 42. С. 221-236.
17. Ржевська М. Творчість Юлія Мейтуса 20-х років: між модернізмом та «музикою для мас». Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського: Юлій Сергійович МЕЙТУС. Сторінки життя і творчості. Спогади. Статті. Листи. Матеріали (До 100-ліття від дня народження). Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського, 2006. Вип. 34. С. 146-153.
18. Сікорська І. Юлій Мейтус: Єлисаветград. Ю. С. Мейтус. Сторінки життя і творчості. Статті. Листи. Матеріали. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. 2006. Вип. 34. С. 124-133.
19. Терещенко А. Юлій Мейтус. Сторінки співтворчості із Лесем Курбасом у Харківському театрі «Березіль». Ю. С. Мейтус. Сторінки життя і творчості. Статті. Листи. Матеріали. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. 2006. Вип. 34. С. 134-140.
20. Тихолоз Богдан. Іван живий, невідомий. Іван Франко. Украдене Щастя. Харків: Фоліо, 2011. С. 3-26.
21. Тупчієнко-Кадирова Л. Г. Структурний аналіз інформаційного складника особистих листів композитора Ю. С. Мейтуса: документознавчий аспект. Наукові праці НБУВ. 2011. Вип. 31. С. 417–439.
22. Тупчієнко-Кадирова Л. Г. Юлій Мейтус: штрихи до національного портрету. Гуржіївські історичні читання. 2017. Вип. 11. С. 62-66.
23. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних. І. Франко. Зібрання творів в 50-ти т. Київ: Наукова думка, 1980. Т. 26. С. 210–253.
Музичне мистецтво і культура