ЕСТЕТИЧНА СВОЄРІДНІСТЬ ОПЕРНИХ ПЕРСОНАЖІВ У ТВОРЧОСТІ В. МОЦАРТА: «ДОН ЖУАН»

Анотація

Мета даної статті – здійснити розгорнуту постановку проблеми персонажу у річищі музикознавчого дискурсу та у проєкції до питань оперної драматургії, включаючи її музично-виконавські складові. Необхідною частиною даної постановки є вивчення особливостей оперної характерології В. Моцарта, котра виникає на засадах персонажно-рольового розподілу та досягає музично-інтонаційної глибини оперного тексту. Методологія дослідження базується на виокремленні та розвитку персонологічного підходу, що входить до царини оперознавчих, також межує з естетичним та текстологічним аналізом оперного матеріалу. Наукова новизна статті зумовлюється розвитком поняття персонажу та персонологічного підходу у методичній галузі музикознавства, обгрунтуванням специфіки музикознавчої інтерпретації явища персоніфікації у його поєднанні з категоріями персонажності, персонажної інтонації, сюжету, характеру, культурної семантики та homo transcedentus. На новому рівні музичної драматургії та смислової концепції розглядається музично-інтонаційна та тональна основа образу Дон Жуана в опері В. Моцарта. Розроблюється новий інтегративний підхід до виявлення особистісно-суб’єктних чинників музичної мови та образної семантики в музиці. Висновки. Образ Дон Жуана є найбільш новаторським та оригінально трактованим з усієї галереї оперних персонажів В. Моцарта. На його прикладі найбільш переконливо та завершено виявляється музично-тематична, інтонаційна та композиційно-логічна система персоніфікації, створювана композитором задля його оперних характерів. Оперна поетика Моцарта є широкою основою для вивчення взаємодії між поняттями персонажу, характеру, образу, також між явищами персонажності та характерологічності, котрі рівною мірою стосуються позамузичної та суто музичної сторін оперного тексту. Категорія персонажу постає універсальною, мультидисциплінарною, водночас специфікованою щодо оперної поетики; вона дозволяє сукупно підходити до формотворчих прийомах оперної творчості, котрі забезпечують синтез візуального, вербального сценічно-дієвого та музично-мовного начал.