СИНТЕЗ ТРАДИЦІЙ І ІННОВАЦІЙ У ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДИРИГЕНТА-ХОРМЕЙСТЕРА: НОВІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Метою дослідження є аналіз сучасної ролі диригента-хормейстера у контексті синтезу традицій і інновацій у хоровому мистецтві. Особлива увага приділяється адаптації диригентів до технологічних змін, впливу глобалізаційних процесів на хорову культуру та формуванню інноваційної особистості диригента, яка характеризується не лише високим рівнем технічної підготовки, а й інтеркультурною компетентністю, відкритістю до творчих експериментів та здатністю працювати в умовах соціальних і культурних трансформацій. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході, який включає системно-аналітичний метод для вивчення професійної діяльності диригентів-хормейстерів, порівняння традиційних та інноваційних підходів у їхній творчій практиці. Використано метод компаративного аналізу для дослідження впливу глобалізаційних процесів і технологічних змін на сучасне хорове мистецтво. Аналізуються наукові праці та практика роботи диригентів, які впроваджують нові підходи в хоровій діяльності. Наукова новизна роботи полягає у визначенні нових підходів до діяльності диригента-хормейстера, що враховують сучасні виклики глобалізації та технологічного прогресу. Вперше розглянуто формування інноваційної особистості диригента у контексті синтезу традицій і інновацій у хоровому мистецтві. Проаналізовано роль цифрових технологій та дистанційних форматів роботи, які кардинально змінюють професійну підготовку та виконавську практику диригента-хормейстера. Виявлено, що сучасний хормейстер виконує не лише виконавські та педагогічні функції, але й виступає як менеджер, здатний інтегрувати різні жанри і стилі. Висновки. Дослідження показало, що у ХХІ столітті хорове мистецтво знаходиться під значним впливом глобалізаційних і технологічних процесів. Диригенти-хормейстери стикаються з необхідністю інтеграції нових технологій у освітній процес і виконавську діяльність, що вимагає розвитку нових навичок і творчого підходу. Сучасний хоровий диригент поєднує традиційні мистецькі підходи з інноваційними, забезпечуючи збереження культурної ідентичності колективу в умовах глобалізації. Визначено, що розвиток інтеркультурної компетентності та здатність до адаптації є ключовими аспектами успішної діяльності сучасного хормейстера. Підкреслено необхідність безперервної освіти, багатофункціональності та психологічної пружності диригента в умовах швидких соціокультурних змін.