КОНЦЕРТИ В.А. МОЦАРТА ДЛЯ КІЛЬКОХ КЛАВІРІВ З ОРКЕСТРОМ: ЖАНРОВО-СТИЛЬОВИЙ АСПЕКТ

  • Huangqi Chen Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0000-5987-1669
Ключові слова: музичний стиль, музичний жанр, композитор, класицизм, фортепіано, фортепіанна музика, інструментальний концерт, музична фактура, музичне мислення, фортепіанне виконавство, засоби виразовості

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються жанрово-стильові властивості подвійних фортепіанних концертів В.А. Моцарта. Методологія дослідження передбачає використання системного, музикознавчого, виконавського та культурологічного підходів; важливими є джерелознавчий музично-аналітичний методи. Наукова новизна роботи постає у виявленні композиторських та виконавських особливостей фортепіанних концертів Моцарта для кількох інструментів з точки зору еволюції жанру інструментального концерту. Висновки. Концерти В.А. Моцарта для двох і трьох клавірів з оркестром виконуються не так часто, як твори того ж жанру для одного сольного інструменту, проте вже більше двох століть займають почесне місце в репертуарі піаністів, оркестрів та диригентів різних виконавських шкіл, стилів, напрямків та національних приналежностей. На відміну від сольних концертів вони представляють можливості додаткового ігрового, театралізованого діалогу солістів, їх віртуозної та кантабільної фортепіанної майстерності, свіжості музичної думки, невичерпної винахідливості композитора у подоланні традиційної схеми. Концертна музика Моцарта висловлює природні, прості почуття, призначені, відповідно до моцартівської естетики, до того, щоб «чіпати серця» (що проявилося не тільки в музичній мові, типі концертування, а й у піанізмі). Підсумувавши розглянуті концерти, можна виділити темп як найбільш очевидний фактор, що впливає на використання виразних засобів, технологічних прийомів, фактор, що впливає на стиль трактування твору. Поряд із смисловою та структурною особливостями сприйняття музики Моцарта, на виконанні аналізованих концертів завжди може позначатися різний стиль піанізму видатних музикантів, який у свою чергу проростає з особливостей національно-культурологічної приналежності та індивідуально-психологічного складу особистості. Можливо, XXI століття стане новим етапом смислопороджуючої інтерпретації, спрямованої на осягнення сутності моцартівського мистецтва та творче переосмислення традицій віденського класика.

Посилання

1. Друскин М.С. Фортепианные концерты Моцарта. Путеводитель по концертам. Л., 1939. 48 с.
2. Зинькевич Е.С. Mundus musicae: Тексты и контексты: избр. статьи. Киев: Задруга, 2007. 616 с.
3. Чичерин Г.В. Моцарт. Исследовательский этюд. Л.: Музыка, 1970. 318 с.
4. Эккерман И.П. Разговоры с Гете в последние годы его жизни. Пер. с нем. Н. Манн. М., 1981. 687 с.
5. Dennerlein H. Der unbekannte Mozart. Die Welt seiner Klavierwerke. Veb Breitkopf & Härtel Leipzig. 1955. 305 s.
6. Ledbetter St. Program Notes: Mozart Triple-Double. (12 November 2006). Los Angeles Chamber Orchestra. Archived from the original on 8 February 2007. URL: https://web.archive.org/web/20070208224405/http://www.laco.org/performances/3/?program=1
7. Plath W. Das Londoner Skizzenbuch. Wolfgang Amadeus Mozart. Neue Ausgabe sämtlicher Werke; Bärenreiter Kassel. Basel. London. 1982. Serie IX, Werkgruppe 27, Bd. 1. S. XXI–XXIV.
8. Schünemann G. Einleitung der Herausgebers // Мozart als achtjährige komponist. Ein Notebuch Wolfgangs. Zum ersten Mal vollständig und kritisch herausgegeben von Dr. Georg Schünemann. Breitkopf & Härtel, Leipzig, 1909. S. V–VII.
9. Wysocki C. Le arie da concerto di Wolfgang Amadeus Mozart per voce di soprano. Lucca: Libreria Musicale Italiana, 2006. 302 p.
Опубліковано
2024-11-11
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА