ЯВИЩЕ ІНТОНАЦІЙНОГО СИНТЕЗУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ МУЗИЦІ РОМАНТИЧНОЇ ТА ПОСТРОМАНТИЧНОЇ ДОБИ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

Анотація

Мета дослідження – виявити провідні інтертекстуальні передумови інтонаційного синтезу в європейській камерно-вокальній творчості доби романтизму та постромантизму, тобто у період найбільш інтенсивного розвитку діалогу поезії та музики в його різноманітних авторських стильових формах. Методологія роботи заснована на єдності історично-стильового та структурно-композиційного текстологічного підходів, містить філологічні компоненти та монографічні жанрові оцінки. Наукова новизна статті полягає у вивченні камерно-вокальної сфери музики з позиції екфразісу та інтертекстуальності, що дозволяє обговорювати специфічні полілінгвальні властивості змісту камерно-вокального опусу, у тому числі у його циклічній формі. Виявляються найбільш визначальні у цьому відношенні авторські композиторські поетики, котрі стають визначальним у розвитку камерно-вокального жанру від доби романтизму до постромантичних стадій. Висновки. У поєднанні з екфразісом, полілінгвальність виступає здатністю розширювати текстове поле музики, насичуючи його «знаками» різних національних музичних мов, не лише професійних, а й фольклорних. Полілінгвальність є загальнокультурним поняттям, що вказує на здатність володіння декількома мовами та залучення за їх допомоги до більш широкого простору культури. Полілінгвальний метод вказує на одночасне використання різних мов для побудови одного тексту, що дозволяє підсилити його внутрішні діалогічні властивості, здійснити культурно-смисловий полілог. Як індивідуальний авторський метод, зокрема у творчості Б. Бріттена, полілінгвальність передбачає переплавлення двох і більше мовно-стильових музичних синтагм в одному композиційному річищі, з наданням їм деякої переважаючої інтонаційно-мовної фарби, своєрідного національного наголосу. Так, англійський наголос Б. Бріттена виявляють звернення до певних поліфонічних прийомів, канонічного та контрапунктичного викладу, застосування фольклорних прототипів, деяке інше. Втім дане питання, особливо якщо його розглядати у межах усієї англійської композиторської традиції ХХ століття, вимагає додаткового вивчення.