ПІВСТОЛІТТЯ В ОДЕСЬКІЙ ОПЕРІ – СЦЕНОГРАФІЯ ПЕТРА ПАНАСОВИЧА ЗЛОЧЕВСЬКОГО

  • Nataliia Volodymyrivna Ostroukhova Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0002-4266-1283
Ключові слова: Одеський театр опери та балету, жанрово-стильовий аналіз, особливості інтерпретації, театральний художник, пластична система, образне оформлення п’єси, просторовий образ

Анотація

Метою роботи є аналіз творчості головного художника Одеського державного академічного театру опери та балету, народного художника України, заслуженого діяча мистецтв України і Грузії Петра Панасовича Злочевського (1907, Київ–1987, Одеса). Методологія дослідження ґрунтується на історико-культурологічному, теоретичному і жанрово-стильовому аналізі його творчої діяльності в театрі з 1932 – художник, з 1944 – головний художник (з перервою у 1941–1944 рр.) по 1977 рр. Наукова новизна роботи полягає у аналізі діяльності художника у динаміці його розвитку та у історичному контексті буття Одеського театру. Творчість митця відрізнялася дивовижним почуттям стилю епохи, вмінням відтворити цю епоху на сцені у виставах різних жанрів. З’ясовується, що 1930–1950-ті рр. можна віднести до першого етапу його діяльності, характерними рисами якого є докладно виписані деталі, подробиці побуту, створення колоритних й мальовничих декорацій для втілення зреліщного видовища. Яскравими подіями ставали постановки нових опер та балетів таких композиторів, як Р. Глієр, К. Данькевич, О. Чишко, Б. Лятошинський… Другий етап розпочався у 1960-ті роки. Сценографа хвилює спектакль загалом, тому він віддає перевагу вражаючим деталям, що мають символічне звучання, як в опері Дж. Пуччіні «Чіо-Чіо-Сан», використовує світлові можливості сцени, як в опері А. Петрова «Берег надії», втілює сміливі задумки постановників завдяки оновленій машинерії, як в опері В. Губаренка «Загибель ескадри», де багатоповерховий сейф для зберігання м’яких декорацій було декоровано як бойовий корабель. Висновки. Творчість митця, художника, педагога та суспільного діяча П. П. Злочевського дуже багатогранна і продуктивна. За переліком постановок, сценографію яких створював головний художник Одеського театру опери та балету, можна вивчати його історію.

Посилання

1. «Медный всадник» на сцене Одесского театра. Знамя коммунизма. 1956. № 103 (4208), 25 мая. С. 3.
2. Апфельцвайг И. Премьера балета «Олеся». Большевистское знамя. 1948. 6 января.
3. Апфельцвайг І. Опера про легендарного начдива Щорса. Чорноморська комуна. 1939. 4 вересня.
4. Болдирєв І. А. Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. Одеса, Фаворит, 2007. С. 157, 162.
5. Выставка работ театральных художников. Большевистское знамя. 1951. 6 января.
6. Галушко М. Возвращение «Лилеи». Одесские известия. 2002. 4 сентября.
7. Гортенко Й. «Лебедине озеро» на сцені Одеського театру опери й балету. Чорноморська комуна. 1946. 23 січня.
8. Державний архів Одеської області. Путівник. Випуск 1. Фонди особового походження / упорядкув. В. Ф. Онопрієнко. Одеса: Прескур’єр, 2012. 292 с. С. 127, 128. Ф. Р-7975, 15 од. зб. (1939–1988).
9. Злочевский П. А. Сценография гоголевских спектаклей в Одесском театре оперы и балета. Тезисы докладов и сообщений на областной Гоголевской научной конференции. Одесса, 1988, 15–16 апреля. С. 16–18.
10. Кордонский М. Персональная выставка призведений народного художника Украинской ССР Петра Афанасьевича Злочевского. Каталог. Одесса. 1971.
11. Лисаковський І. Хай поворот – рішучий. Комсомольська іскра. 1963. 23 жовтня.
12. Полвека в одесской Опере. 25.05.2019, 11:35. URL: https://grad.ua/ru/istoriya-odessy/82313-polveka-v-odesskoj-opere.html
13. Свірський Р. Лопе де Вега на оперній сцені. Культура і життя. 1967. 17 вересня.
14. Станішевський Ю. О. Оперний театр Радянської України. Історія і сучасність. К. : Муз. Україна, 1988. 348 с. С. 168-169.
Опубліковано
2024-11-11
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА