“ТРИПТИХ ДЛЯ ТРУБИ ТА ФОРТЕПІАНО” М. БЕРДИЄВА: ВІДТВОРЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІДЕЇ В КОНТЕКСТІ ВИКОНАВСЬКОЇ СВОБОДИ

Анотація

У статті пропонується розгляд питань відтворення авторської ідеї на матеріалі “Триптиха для труби та фортепіано” М. Бердиєва в контексті виконавської свободи, що включає як теоретичний, так і практичний аспекти. Аналізується композиційна структура твору із ключовими виконавсько-технічними задачами. У зв’язку з розглядом відтворення авторської ідеї в умовах виконавської свободи, висувається гіпотеза щодо авторського задуму цього твору. Метою статті є аналіз “Триптиха для труби та фортепіано” М. Бердиєва з огляду на відтворення авторської ідеї та реалізації виконавської свободи. Наукова новизна полягає у конвергенції музикологічних та виконавських підходів до аналітичного осмислення обраного твору. Доводиться, що головною проблемою, яка постає перед сучасним інтерпретатором, є збереження балансу між авторським задумом і виконавською інтерпретацією. “Триптих для труби та фортепіано” М. Бердиєва надає виконавцю значну свободу, проте ця свобода, на нашу думку, може бути своєрідним виконавським викликом. Виконавець повинен бути здатним відчути та передати основну ідею твору, одночасно реалізуючи власну виконавську індивідуальність. Методологія дослідження базується на історичному, біографічному, аналітичному та семантичному підходах. Висновки. Визначено роль виконавської свободи у відтворенні авторської ідеї та розглянутий баланс між авторським задумом і можливостями інтерпретатора. Зазначено, що “Триптих для труби та фортепіано” М. Бердиєва дає виконавцям можливість не лише передати авторський задум, відображаючи творчі іпостасі композитора, але й внести власну індивідуальність у виконання. Запропонований досвід виконавського аналізу “Триптиха для труби та фортепіано” М. Бердиєва, висвітлює інтелектуальний шлях виконавця до відкриття нових можливостей виконання, через злиття авторської ідеї та виконавської свободи.