ГЕНЕЗА ТА ПРОВІДНІ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ КИТАЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ДО ПРОБЛЕМИ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Анотація
Мета роботи – дослідити загальну генезу та визначити провідні жанрово-стильові тенденції у камерно-вокальній творчості китайських композиторів у світлі проблеми виконавської інтерпретації. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні музикознавчо-аналітичного та виконавсько-інтерпретаційного аспектах вивчення камерно-вокальної творчості китайських композиторів у широкому культурно-історичному контексті, з виділенням провідного значення загального генезису і подальшого становлення даної жанрової галузі китайської музики. Наукова новизна даної роботи полягає у значно оновленому підході до вивчення камерно-вокальних циклів китайських композиторів, з виділенням провідних аспектів формування цілісності музичної форми на основі мелодійної мови, що спирається на традиційні для китайського мистецтва вербальні та музично-мовні принципи. Висновки. Камерно-вокальний цикл як особливий жанр і форма вокального мистецтва, стає невід’ємною частиною духовного життя китайської культури та завойовує визнання серед сучасної китайської аудиторії. Китайська музика, особливо камерно-вокальна, завжди була під значним впливом філософських концепцій, які протягом тисячоліть складали змістову основу культурного та музичного «коду» нації. У китайській камерно-вокальній музиці існує особливий зв’язок зі словом, який виражається в їхньому тісному злитті та взаємовпливі. Пентатоніка є невід’ємною частиною китайського мелодійного ландшафту, а її вивчення, так само як і її походження в культурі Китаю, відображає особливості світогляду давніх музичних традицій. Вивчення сучасного стану китайської вокальної культури органічно вписується в теорії камерно-вокального жанру, розроблені вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Виявляється, що китайські композитори повністю сприйняли європейські досягнення у створенні камерно-вокальних циклів, запозичивши історичну модель, сформовану в європейській камерно-вокальній творчості XIX–XX ст. При цьому вони наповнили її національним змістом, специфічними образами та музичними елементами, які відображають культурні та філософські традиції Китаю.
Посилання
2. Конфуций. Сборник изречений Конфуция и тексты памятников конфуцианской мысли. М.: Издательский дом Шалвы Амонашвили, 1996. 175 с.
3. Осадчая С. Триада эстетического – этического - фидеистического как основополагающий принцип музыкальной культуры. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені АВ Нежданової. Вип. 19. Одеса, 2014. С. 202-211.
4. Ручьевская Е. Классическая музыкальная форма. С.-Пб.: Композитор - Санкт-Петербург, 2004. 297 с.
5. Холопова В. Формы музыкальных произведений. СПб.: Издательство «Лань», 2001. 496 с.
6. 易经》- 上海 : 上海古籍出版社, 1987年. 18页. 文字:直接.
7. 刘再生. 中国古代音乐史简述 / 刘再生. - 北京 : 人民音乐出版社, 2006 年. 616页. 文字 :直接.
8. 吕明涛. 宋词三百首 / 吕明涛, 谷学彝. - 北京 :中华书局出版社, 2009 年. 340页. 文字 :直接.
9. 杨荫浏.中国古代音乐史稿/杨荫浏.-北京:人民音乐出版社,1981 年. 1528 页. 文字: 直接.
10. 汪毓和. 中国近现代音乐史 / 汪毓和. - 北京 :人民音乐出版社, 1994. 331 页. 文字 :直接.
11. 居其宏. 二十世纪中国音乐 / 居其宏. - 山东 : 青岛出版社, 1992 年. 258页. 文字 :直接.
12. 钱茸. 中国传统音乐的含蓄美倾向与儒家文化 / 钱茸. - 文字 :直 接 // 中央音乐学院学报. - 1997 年. - 第 4 期. 第 24-29页.
13. 康熙御定全唐诗/所有责任者:丁远鲁越校正「北京:国际文化出 版公司,1993. - 2 册(248, 2888 页). 文字:直接.