ЛЬВІВСЬКА ВАҐНЕРІАНА У ВИМІРАХ МИСТЕЦЬКОЇ ПРАКТИКИ АНТОНІО РІБЕРИ

Maryana Vasylivna Ferendovych

doi:10.31723/2524-0447-2024-40-4

Maryana Vasylivna Ferendovych Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-7256-6535

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-4

Ключові слова: А. Рібера, Іспанія, диригент, Байройт, Львів, Р. Ваг- нер, Міський (Великий) театр, оперна спадщина, ваґнерівські традиції, музична культура Галичини

Анотація

Мета роботи полягає в осмисленні ролі Львівської ваґнеріани в творчому житті А. Рібери. Методологія дослідження передбачає застосування біографічного, компаративного та аналітичного методів. Наукова новизна. Львівська ваґнеріана постійно перебуває у фокусі наукових зацікавлень українських і зарубіжних мистецтвознавців. Однак, у цій сфері наукового пізнання диригентське виконавство є недостатньо вивченим. Зокрема, на маргінесі музично-театрального життя залишилася диригентська діяльність визначного іспанського диригента, визнаного ваґнерознавця А. Рібери. Наукова новизна статті полягає у розкритті ваґнерівської лінії, яку проводив маестро у Міському (Великому) театрі у Львові та визначенні його ролі у творенні виконавських традицій оперної спадщини Р. Ваґнера в Галичині. Висновки. Львівська ваґнеріана недооцінена у мистецькому доробку А. Рібери та несправедливо забута в історії галицької музичної культури. Аналіз життєтворчості митця свідчить про те, що праця у львівському Міському театрі стала етапною в його диригентській кар’єрі. Він широко реалізував діапазон творчих можливостей і, в такий спосіб, демонстрував надзвичайно багатий за спектром репертуар. Значна частка втілених ним художніх задумів пов’язана з низкою львівських першовиконань. Серед представлених опери італійської, французької, німецької, польської композиторської шкіл. Здійснюючи стратегію власної творчої діяльності, пов’язаної з ваґнеріанством, він якнайповніше представив оперну спадщину Р. Ваґнера, збагатив виражальну палітру виконавського процесу згідно з байройтськими вказівками, що дає підстави стверджувати про успішну самореалізацію диригента. А. Рібера виправдав чималі сподівання галицького суспільства щодо систематичного відновлення, впровадження і поширення музики Р. Ваґнера в музично-театральному просторі Львова. Водночас, його мистецька практика дозволила переосмислити ваґнерівську традицію в місті та піднести її на якісно новий рівень.

Посилання

1. Kiyanovska, L. (2013). Wagner’s operas on the Lviv stage. Ukrainian music. Lviv, 2 (8), 66–74 [in Ukrainian].
2. Loshkov, Yu. I. (2012). German romantic conducting school (second half of the XIX century). Culture of Ukraine. Kharkiv, 39, 224–233 [in Ukrainian].
3. Oliinyk, S. (2015). The reception of Richard Wagner’s oeuvre in Lviv musical culture. Musicologi studios. Lviv, 35, 102–112 [in Ukrainian].
4. Palamarchuk, O. (2007). Musical performances of Lviv theaters (1776–2001). Lviv [in Ukrainian].
5. Antoni Ribera i Maneja | enciclopѐdia.cat. URL: https://www.enciclopedia.cat > ec-gec-0055373 [in Catalan].
6. Baranowski, D. (1907, 28 lut.). R. Wagner «Zigfrid». Gazeta Lwowska, 48, 4 [in Polish].
7. Baranowski, D. (1906, 1 grud.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 275, 3 [in Polish].
8. Baranowski, D. (1906, 17 list.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 263, 4 [in Polish].
9. Baranowski, D. (1908, 18 lut.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 39, 4 [in Polish].
10. Baranowski, D. (1906, 20 pazd.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 240, 4 [in Polish].
11. Berson, S. (1906, 1 kwiet.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 75, 5 [in Polish].
12. Berson, S. (1905, 13 pazd.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 235, 4 [in Polish].
13. Berson, S. (1906, 30 stycz.). Z muzyki. Gazeta Lwowska, 23, 4–5 [in Polish].
14. Berson, S. (1906, 23 lut.). Z opery. Gazeta Lwowska, 43, 4 [in Polish].
15. Chumillas i Coromina, J. (2007, jun.) Perfil dels traductors més actius. Traducció i edició a Catalunya durant la primera dictadura del s. XX (1923–1930), 46–66.
16. Felipó, R. (2018, 06 set.). Antoni Ribera, un Blanxart QueraltÍ. Regiό7. URL: https://www.regiό7.cat > opiniό > 2018/09/06 > ant [in Catalan].
17. Himne de la Coronació de la Mare de Déu de Queralt. URL: https://patrimonicultural.diba.cat/print/pdf/node/43271 [in Catalan].
18. I. del B. (1929, dic.). El maestro Ribera con la Orquesta Sinfόnica. Boletin Musical, 21, 9–10 [in Spanish].
19. Mazepa, Т. (1997). Opery R. Wagnera we Lwowie i ich wykonawcy. Zeszyt Naukowy Akademii Muzycznej im. Karola Lipińskiego we Wrocławiu. Wrocław, 70, 107–117 [in Polish].
20. Muns, E. (2006). En el centenari del tancament de la Revista Joventut (1900-1906). Wagneriana Catalana, 25. URL: http://www.associaciowagneriana.com/pdfarticles/revistajoventut.pdf [in Catalan].
21. Notatki (1905, 14 wrzes.). Operny sezon. Gazeta Lwowska, 209, 4 [in Polish].
22. Ribera i Maneja, Antoni – Visat.cat. URL: https://www.visat.cat > diccionary > cat > traductor [in Catalan].
23. Serra, N. (2013, 29 set.). Antoni Ribera. Llibres de música. URL: http://sonograma.org/suplement-de-llibres/antoni-ribera/ [in Catalan].
24. Statistics – Bayreuther Festspiele. URL: https://www.bayreutherfestspiele. de > the-festival [in English].
25. Walter, E. (1912, 14 maj.). Pożegnanie p. Ribery. Gazeta Lwowska, 110, 4 [in Polish].
26. Walter, E. (1911, 5 stycz.). Z opery. Gazeta Lwowska, 3, 4 [in Polish].
27. Wypych-Gawrońska, A. (1999). Lwowski teatr operowy i operetkowy w latach 1872–1918. Kraków: Uniwersitas [in Polish].