ОБРАЗИ ФІНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ У СИМФОНІЧНІЙ МУЗИЦІ Я. СІБЕЛІУСА (НА ПРИКЛАДІ СИМФОНІЧНОЇ ПОЕМИ «ТУОНЕЛЬСЬКИЙ ЛЕБІДЬ»)

Анотація

Мета роботи – визначити символічні значення образів фінської міфології, проаналізувати міжтекстові відношення між фрагмен- том фінського епосу «Калевала» та симфонічною поемою Я. Сібеліуса «Туонельський Лебідь». Розглядаються такі складові поетики Сібеліуса, як міфологічність, наративність, епічне начало, гносеологічні та онто- логічні закономірності світосприйняття композитора. Аналізується культурний вплив широкого історичного та соціального контексту кінця ХІХ – першої четверті ХХ століття на становлення національної ідеї у творчості Яна Сібеліуса. Методологія дослідження складається з текстологічного, аналітичного, типологічного, стильового та систем- ного методів. Наукова новизна статті полягає у комплексному аналізі семантичних зв’язків фінського народного епосу, національної міфології та програмності симфонічних поем Я. Сібеліуса. У роботі охаракте- ризовані концепти лебедя та ін. концепти фіно-угорської культурної традиції, зазначені особливості їх трактування у образній системи композитора. Висновки.Симфонічна поема Яна Сібеліуса виявляє близ- кість його симфоніям, оркестровим сюїтам, музиці до драматичних творів, і є особливим різновидом симфонічного жанру – драматизова- ною звуковою картиною, що виникла на основі калевальського епосута пов’язана з різними варіантами створеного композитором концепту, не тотожного літературному джерелу. Переважаючий характер дра- матургії в симфонічних творах Сібеліуса епічний, а конфліктно-дра- матичний елементінтегруєтьсяв них з образним уявленням міфу. Взає- модія музики та вербального тексту можуть забезпечити збереження міфу в культурі, передачу символічних значень від минулих до майбутніх поколінь та трансформації його сприйняття. Міф, який набуває звуко- вого об’єму, стає багатовимірним та забезпечує більшу виразність кон- цепту, який виходить за межі репрезентативних можливостей слова.