ІНТЕРПРЕТАТИВНІ ОСНОВИ ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ

  • Valerii Yosypovych Regrut Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0002-4643-0367
Ключові слова: інтерпретація, музичне виконавство, музичне розуміння, герменевтичний підхід, герменевтика Г.-Г. Гадамера, музична інтерпретологія, виконавська традиція

Анотація

Метою статті є розгляд інтерпретативних основ виконавської діяльності у світлі проблеми розуміння, з виділенням важливості герменевтичного підходу до дослідження проблеми інтерпретації. Методологія дослідження полягає у застосуванні естетичного, музично-історичного та музикознавчого методів із залученням виконавського підходу, у комплексі вони утворюють єдину методологічну основу, що дозволяє у всій повноті розглядати проблему інтерпретації, а також природу музичного розуміння як важливої основи виконавської діяльності. Наукова новизна даної статті полягає у виявленні взаємозв’язку між виконавською інтерпретацією та розумінням у контексті герменевтичної методології, а також на визначення ключових теоретичних засад, необхідних для осмислення феномена розуміння як музикознавчої проблеми. Висновки. Матеріал дослідження та аналіз існуючих наукових розвідок доводить, що розуміння не зводиться до раціонального аналізу тексту і не вичерпується осмисленням логічної структури висловлювання, воно радше виступає як відправна точка, що спонукає до роздумів, але не детермінує сам процес інтерпретації. У цьому сенсі розуміння стає актом самоствердження інтерпретатора, способом його включеності у смислову реальність. Такий підхід робить розуміння не лише основою діяльності людини, а й фундаментальною умовою самого життя, оскільки саме в діалозі й у процесі смислоутворення народжується справжня дійсність. Сукупність авторитетних висловлювань, що визначають традицію, несе в собі імпліцитний наказовий тон, оскільки традиція – це не просто нагромаджений досвід, а й механізм його нормативного закріплення. Проте час необоротний, а тому й традиція підлягає постійному перегляду. Те, що вчора вважалося істинним і непорушним, завтра може видатися сумнівним або навіть хибним. У цьому напруженому діалозі між минулим і теперішнім, між усталеним і змінним, між передсудами та критичним мисленням народжується процес розуміння, у якому минуле не просто передається, а щоразу заново осмислюється у горизонті сучасності.

Посилання

1. Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. М. : Искусство, 1991. 368 с.
2. Гадамер Г.-Г. Истина и метод: Основы филосовской герменевтики. М. : Прогресс, 1988. 704 с.
3. Герменевтика и музыкознание. М. : Музыка, 1984. 236 с.
4. Кошарний С. Герменевтика. Філософський енциклопедичний словник. К. : Абрис, 2002. 742 с.
5. Ніколаєвська Ю. Homo Interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ : монографія. Харків: Факт, 2020. 576 с.
6. Самойленко О. Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 236 с.
7. Чередниченко Т. Герменевтика музыкальная. Музыкальный энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С.133–212.
8. Чередниченко Т. Герменевтические тенденции в западном музыкознании 70-х – 80-х годов. Общие проблемы искусства. М.: Информкультура, 1984. Вып.1. Герменевтика и музыкознание. С. 8–29.
9. Osadcha S., Wei Lixian, Qiao Zhi, Chen Hongyu, Cheng Shuo. Emotive-axiological approach in musicology and modern theory of opera experience. AD ALTA : Journal of Interdisciplinary Research, 2023. Vol. 13, Issue 2, Special Issue 35. Pp. 37–39.
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА