ФАКТУРНА АЛЕАТОРИКА В ХОРОВИХ ТВОРАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ

Hanna Pavlivna Kopiika

doi:10.31723/2524-0447-2024-40-14

Hanna Pavlivna Kopiika Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-6291-9571

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-14

Ключові слова: алеаторика, фактура алеаторика, сучасна хорова музика, музика українських композиторів, виконавські засоби

Анотація

Мета роботи – дослідження фактурної алеаторики в новітніх хорових творах сучасних українських композиторів, еволюційного шляху цієї композиторської техніки та виконавських засобів, що пов’язані з нею. Методологія дослідження спирається на історичний, системно-аналітичний, емпіричний, компаративний методи. Наукова новизна. В статті розглянуті найновітніші твори сучасних українських композиторів в історичному контексті, визначена роль алеаторних елементів в них і наведені корисні виконавські спостереження щодо створення потрібних композиторам звукових ефектів в алеаторних фрагментах. Висновки. Алеаторика є багатогранним явищем, яке проявляється в різних формах (як у процесі створення музичного твору, так і в процесі його виконання), що об’єднані спільною ідеєю навмисної випадковості. Обмежена організація звукових матеріалів історично існувала з давніх часів, але в XX столітті вийшла на новий концептуальний рівень. Алеаторика виникла як діалектична реакція на тотальний структуралізм, ставши його безпосереднім і логічним продовженням. У сучасній музиці часто спостерігається синтез двох зазначених вище сторін алеаторики (імпровізації та випадкових процесів на етапі створення), що створює цікаве переплетення організованої і випадкової складової музичного твору. У даному дослідженні основна увага зосереджена на фактурній алеаториці, яка активно використовується сучасними композиторами, включаючи й українських авторів. Зовнішня складність нотного запису часто викликає у виконавців певні труднощі та непорозуміння, що, в свою чергу, може призводити до небажання занурюватися в простір сучасної музики. Проте, процес вивчення хорових творів, що містять алеаторні фрагменти, може бути значно спрощений за умови глибокого розуміння виконавцями основних принципів цієї техніки. Це дозволяє краще впоратися зі складними аспектами виконання і забезпечує більш ефективний та осмислений підхід до сучасної музики.

Посилання

1. Reese, G. (1940). Music in the Middle Ages. New York: W. W. Norton & Company, 1940. 424 p.
2. Ferand, E. (1961). Improvisation in Nine Centuries of Western Music; an Anthology with a Historical Introduction. Cologne: A. Volk Verlag, 1961. 163 p.
3. Bent, I. D. (1970). A 12th-century extemporizing technique. The Musical Times. 1970. Nr 111 (January). P. 33–37.
4. Steinitz, R. (1996). Music, math and chaos. Musical Times. 1996. Nr 137/3. P. 14–20.
5. Ferand, E. (1961). Improvisation in Nine Centuries of Western Music; an Anthology with a Historical Introduction. Cologne: A. Volk Verlag, 1961. 163 p.
6. Bukofzer, M. F. (1947). Music in the Baroque Era. New York: W. W. Norton & Company, 1947. 411 p.
7. Когоутек Ц. Техника композиции в музыке ХХ века. Алеаторика и музыка тембров. М.: «Музыка», 1976. С. 236–254.
8. Prieberg, F. K. (1960). Musica ex Machina. Berlin: Verlag Ullstein, 1960. 299 p.
9. Kirchmeyer, H. (1962). On the Historical Constitution of a Rationalistic Music. Die Reihe. 1962. Nr 8. P. 11–24.
10. Hayes, W. (1751). The Art of Composing Music by a Method Entirely New, Suited to the Meanest Capacity. London: Printed for J. Lion, 1751. 32 p.
11. Weinstock, H. (1968) Rossini. A Biography [Тext]. New York: A. A. Knopf, 1968. 560 p.
12. Mozart, W. A. (1798). Instruction to compose without the least knowledge of Music so much Freman Waltzer or Schleifer as one pleases, by throwing a certain Number with two Dice. Bonn: N. Simrock, 1798; Windmill Farm; Ampleforth, North Yorkshire: Emerson Edition Ltd., 2000. 6 p.
13. Гервер Л. Ars combinatoria и полифоническая техника Дж. Фрескобальди. От Гвидо до Кейджа: Полифонические чтения. Сб. статей по материалам научной конференции 24 февраля 2005 года; ред.-сост. Н. И. Тарасевич; сост. Т. Ф. Генова. М.: ГМПИ им. М. М. Ипполитова-Иванова; изд-во НПФ «ТС – Прима», 2006. С. 87–88.
14. Холопов Ю., Кириллина Л., Кюрегян Т., Лыжов Г., Поспелова Р., Ценова В.Музыкально-теоретические системы: Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. М.: Московская государственная консерватория имени П. И. Чайковского; Издательский дом «Композитор», 2006. 632 с.
15. Boulez, Pierre (1957). Aléa. Nouvelle Revue française, no. 59 (1 November)
16. Griffiths, Paul (2001). Aleatory. The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
17. Скрыпник А. Композиционно-драматургические параметры алеаторики в симфоническом творчестве украинских композиторов второй половины ХХ века. Дисс. ... канд. искусств, 17.00.03. Киев, 2009. 198 с.
18. Майденберг-Тодорова К. Алеаторно-сонористична композиція як інтерпретативний феномен у контексті сучасної музичної поетики. Дисс. ... канд. искусств. Одесса, 2014. 190 с.