ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ ТЕМИ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
Анотація
Мета статті полягає у виявленні загальногуманітарних та інтердисциплінарних передумов вивчення явища дитинства, семантики дитячості у європейській музиці. Методологічну основу роботи утворюють, насамперед, дослідження філософського, культурологічного, літературознавчого та психологічного напрямів, присвячені «дитячій темі» та феномену дитинства, в тому числі у музичному мистецтві. Наукова новизна роботи полягає у простеженні генезису «дитячої теми» в музичному мистецтві та розкритті змісту поняття семантики дитячості у його проекції на художньо-образний світ музичного мистецтва. Висновки. Семантика дитячості у музиці пов’язана з ідеєю безмежної радості життя, з відмовою від трагічної колізії як обов’язкового елемента взаємин людини і світу. Тут відсутня експресіоністська гострота конфлікту, характерна для музики межі XIX–XX століть, а на перший план виходить світлий, гармонійний погляд на буття. У цьому сенсі дитячість постає як альтернатива експресіонізму, виникаючи як свого роду художній протест проти вузько-драматичних і деструктивних інтерпретацій світу. Хоча дитячість має глибоке історичне коріння і присутня у всьому художньому досвіді людства, як чітко оформлена, цілісна категорія музичної мови вона починає формуватися на межі XIX–XX століть. Саме в цей період вона стає самостійним елементом музичної виразності, відіграючи важливу роль у смислових пошуках композиторів XX століття. Семантика дитячості тісно пов’язана з класичною традицією, зокрема з її гармонізуючою функцією. При цьому йдеться не лише про період класицизму, а й паро всі етапи історії мистецтва, де реалізуються принципи врівноваженості, симетрії, структурної ясності та прагнення до гармонії. У цьому сенсі звернення до класичних форм є природним прийомом для вираження дитячої семантики, оскільки дитячість у мистецтві часто пов’язана з ідеями спрощеності, ясності та первозданної чистоти.
Посилання
2. Зеньковский В. Психология детства. Екатеринбург, 1995. 346 с.
3. Кон И. Ребенок и общество: историко-этнографическая перспектива. М., 2003. 305 с.
4. Кочубей Т. Філософія дитинства: соціально-педагогічний аспект: навч. посіб. Умань: ФОП Жовтий О. О., 2014. 185 с.
5. Чеботаренко О. Жанрова програмність у фортепіанній музиці Р. Шумана (на прикладі циклу «Альбом для юнацтва»): типологічний аспект. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2016. Вип.143. С. 94–98.
6. Чеботаренко О. Культурологические аспекты исполнительской формы в музыке. Дисс. … кандидата искусствоведения. Спец.: 17.00.01 – теория и история культуры. Одесса, 1998. 162 с.
7. Шегда Л. Особливості мислення композитора Лесі Дичко та її творчий експеримент у музиці для дітей. К., 2012. 91 с.
8. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости. М., 1990. 153 с.
9. Osadcha S. Semiological aspect of studying the structure and chronotopic features of the orthodox liturgical text. Music semiology: categories and methods: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. P. 20-36.
10. Osadcha S. Theoretical aspects of studying the symbolic foundations of liturgical and singing tradition. Musicological discourse and problems of contemporary semiology: collective monograph. Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2020. C. 25-41.