ЕКСПЕРИМЕНТИ «EUPHONIC SOUNDS» СКОТТА ДЖОПЛІНА: РОЗШИРЕННЯ ЖАНРУ КЛАСИЧНОГО РЕГТАЙМУ

Pavlo Mykhailovych Muliar

doi:10.31723/2524-0447-2024-40-22

Pavlo Mykhailovych Muliar Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0000-0001-7214-2460

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-40-22

Анотація

Метою дослідження є виявлення у музичній гармонії та композиційних техніках Скотта Джопліна, зокрема у творі «Euphonic Sounds», взаємозв’язку між традиційними регтаймовими формами та новаторськими гармонічними експериментами, що виходять за межі жанру. Аналіз базується на гармонічному підході, що об’єднує традиційні методи аналізу регтайму з новими теоретичними концепціями хроматизму і модуляції. Методологічна основа включає компаративний аналіз регтайму Джопліна і європейської класичної музики, а також культурологічний метод, що розглядає вплив історичних гармонічних експериментів на розвиток американського джазу. Наукова новизна полягає в інтеграції елементів хроматичної гармонії та їхніх впливів на подальший розвиток джазу в контексті історії регтайму. Висновки свідчать про те, що Джоплін, використовуючи складні гармонічні конструкції, таких як мінорна неаполітанська гармонія та французький збільшений шостий акорд, значно розширив гармонічні можливості регтайму, створюючи нову музичну мову. Цей підхід відкрив шлях до нових гармонічних нововведень у джазі, до створення нових експериментальних музичних форм і продемонстрував, як традиційні ритмічні структури можуть поєднуватися з інноваційними гармонічними техніками, забезпечуючи таким чином перехід від регтайму до джазу як більш складної і виразної музичної форми. Твір Euphonic Sounds Скотта Джопліна є яскравим прикладом того, як композитор зумів підняти жанр регтайму до рівня високого музичного мистецтва, поєднавши традиційні ритмічні структури з гармонічними інноваціями, які виходять за межі жанру. Гармонічні рішення, застосовані у цьому творі, демонструють його глибоке розуміння не лише основ гармонії, а й більш складних хроматичних технік, які на той час активно використовували композитори європейської класичної музики. Один з ключових аспектів Euphonic Sounds полягає в його гармонічній складності. Джоплін виходить за межі типового регтаймового словника, впроваджуючи такі техніки, як хроматичні проходження, заміна функційних акордів і тривалі модуляції. Це робить музику набагато багатшою і виразнішою, порівняно з більш ранніми регтаймами, такими як «Maple Leaf Rag».

Посилання

1. Beaudet L. L’oeil qui entend, l’oreille qui voit: un modèle d’analyse du discours harmonique tonal. Faculté de musique, Université de Montréal, 2011. 543 s.
2. Blesh R. Maple Leaf Rag. American Heritage Society Magazine 26/4, 1975. URL: https://www.americanheritage.com/maple-leaf-rag
3. Hasse J. E. Ragtime: its history, composers, and music. Londres, The Macmillan Press LTD, 1985. 400 p.
4. Joplin S. Complete Piano Rags. Edited by David A. Jasen. New York: Dover Publications, 1989. 208 p.
5. Vono C. O Ragtime e os caminhos da Jazz. Brasilia, MusiMed Ed., 1989. 156 р.
6. Waterman G. Joplin’s Late Rags: An Analysis. In Ragtime: Its History, Composers, and Music. Edited by John Edward Hasse. New York: Schirmer Books, 1985. Рр. 232–242.