ОПЕРИ НА ГОГОЛІВСЬКІ СЮЖЕТИ У ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ КОМПОЗИТОРІВ: ВІД ЛІБРЕТО ДО ПРОБЛЕМИ СЮЖЕТОЛОГІЇ

  • Na Wang Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: гоголівський сюжет, оперне лібрето, сюжетологія, оперна драматургія, музична гоголіана, інтерпретація літературного першоджерела

Анотація

Мета роботи полягає у виявленні генезису оперної творчості на гоголівські сюжети в контексті визначення й обґрунтування історичних умов і теоретичних параметрів явища сюжетології. Це зумо- вило необхідність розвитку типологічного естетичного підходу до оперної сюжетології, типологічні критерії вивчення тематичного оперного змісту. Методологія дослідження визначається взаємодією теоретичного й історичного підходів до оперної сюжетології; як провідні відзначаються музикознавчий аналітичний, естетико-психологічний, історичний, семіологічний та текстологічний підходи. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній пропонується комплексна характеристика опер на гоголівські сюжети як актуального напряму в музичному мистецтві. Водночас у статті розглядається пробле- ма художнього сюжету у світлі оперознавчих питань і у проєкції на структурно-композиційну логіку оперного тексту. Висновки. Втілення творів М. Гоголя в оперному жанрі стає усталеною тенденцією в розвитку даної жанрової сфери в контексті еволюції світового оперного мистецтва. Творча спадщина М. Гоголя привертала і привертає увагу представників різних національних композиторських шкіл та різних поколінь. Натепер історія розвитку музичної гоголіани налічує вже понад півтора століття, і з упевненістю можна говорити про її значний вплив на художньо-культурні тенденції та музично- історичний процес загалом. У результаті проведеного аналізу літературознавчих досліджень, присвячених питанням сюжету і сюжетології, стає явною взаємозумовленість і залежність художнього сюжету від композиційних принципів побудови твору. Відзначимо, що дана взаємозумовленість може набувати різних форм у різних видах мистецтва, водночас має і загальні основні художньо-онтологічні ознаки, які найбільше проявляються в літературному і музичному творах. Зазначені форми і їхні головні ознаки варто розу- міти як систему функціонування знакових комплексів і принцип організації окремих частин у складі цілого твору, що включає і зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про перебіг подій, і розподіл даних подій у часі.

Посилання

1. Veselovsky, A.N. (1989) Historical poetics. M.: Higher school. [in Russian].
2. Ganzburg, G. (2004) On the prospects of librettology. Musical theater of the XX century: Events, problems, results, prospects. M. [in Russian].
3. Nilova, T. (1988) Opera situation as the basis of the morphological method of analysis of opera drama. Theoretical problems of Soviet music: Complex of scientific works. M. [in Russian].
4. Nilova, T. (1993) Typology of stage situations in Russian classical opera. Morphological analysis technique. Author’s abstract. dis. of Cand. of Art History. M. [in Russian].
5. Tomashevsky, B. (1999) Theory of literature. Poetics. Moscow: Aspect-Press. [in Russian].
6. Yarustovsky, B. (1953) Dramaturgy of Russian opera classics. M. [in Russian].
Опубліковано
2020-03-02
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА