РЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ «ЗАПИСОК БОЖЕВІЛЬНОГО» М. ГОГОЛЯ В ОПЕРНІЙ ТВОРЧОСТІ ГО ВЕНЬЦЗІНА: ВІД ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ОПЕРНОГО ТВОРУ
Анотація
Мета статті. Стаття присвячена розгляду принципів реінтерпре- тації «Записок божевільного» М.В. Гоголя й зіставлення кола образів і художніх рішень із «Щоденниками божевільного» Лу Сіня, який став основою для оперного твору Го Венцзіна. Досліджуються різні аспек- ти, пов’язані зі створенням образу головного героя, й особливості його втілення у творах М.В. Гоголя, Лу Сіня та Го Венцзіна. Методоло- гія роботи визначається літературознавчим, текстологічним, музи- кознавчим аналітичним і компаративним підходами, що забезпечують детальний і всебічний аналіз творів М.В. Гоголя, Лу Сіня і Го Венцзіна як проблеми першоджерела і його реінтерпретації, що сприяє визначен- ню художньої та культурно-історичної своєрідності образу головного героя. Наукова новизна полягає у приверненні уваги до оперної твор- чості видатного китайського композитора Го Венцзіна і його внеску в розвиток сучасної музичної гоголіани. Висновки. Виявлення параметрів реінтерпретації окремого літературного твору відкриває широкі мож- ливості для створення нових художніх обставин існування його у інших культурних контекстах. Драма душі героя «Щоденника божевільного» Лу Сіня, еволюція його психологічного стану проходять довгий шлях від кошмарних видінь до трагічного сплеску, що вказує на спадкоємність художніх принципів М.В. Гоголя, який завжди приділяв особливу увагу психологічним станам і рухам душі героя. Водночас застосування цього методу Лу Сінем має безпосередній зв’язок із національно-культурними традиціями композитора, прикла- дом чого може слугувати зображення ліричних почуттів героя, які вті- люються за допомогою художньо-асоціативних паралелей із місячним світлом. Це є характерною особливістю китайської культурної тради- ції, в якій природа завжди пов’язана з душею: світло місяця, дзюрчання річки, гілки очерету – все це символи станів душі людини. У творі Лу Сіня, а потім і в опері Го Веньцзіна створюється можливість реінтерпретації та трансляції сюжету і змісту первинного літературного джерела в інонаціональний культурний контекст.
Посилання
2. Кун Линжу. Сопоставление образа «маленького человека» в русской и китайской литературе (по материалам повести Н.В. Гоголя «Записки сумасшедшего» и рассказа Лу Синя «Записки сумасшедшего»). Актуальные проблемы лингвистики и литературоведения. 2020. С. 210–211
3. Лотман Ю.М. В школе поэтического слова. Пушкин, Лермонтов, Гоголь. Москва : Просвещение, 1988. 352 с.
4. Лу Синь. Собрание сочинений. Москва : Госполитиздат, 1955. 424 с.
5. Максимова М. Реинтерпретация художественного текста. Культура. Духовность. Общество. 2013. № 7. С. 66–70.
6. 王明睿：《狂人日记》的语言及其颠倒空间》，鲁迅研究月刊，2018 年第11期，第 87–92页. Ван Мінчжуй. Мова «Щоденника божевільного» та його перевернутий простір. Lu Xun Research Monthly. Вип. 11. 2018. С. 87–92.
7. 顾国柱：《“拿来主义”的光辉范例--鲁迅与果戈里同名小说《狂人日 记》之比较》。南都学 坛(社会科学版)，1990年第 10卷第2期，第40–43页 Гу Гуочжу. Славний приклад використання принципу культурного переносу –порівняння творів Лу Сюня та повісті Гоголя «Щоденник божевільного». Видання з соціальних наук. Академія Нанду. 1990. Т. 10. № 2. C. 40–43.
8. 鲁迅：《摩罗诗力说》，《鲁迅全集》，20卷，卷 1,北京：人民出版 社，2016年。 Лу Сінь. Про силу сатанинської поезії. Лу Сінь. Повне зібрання творів : у 20 т. Т. 1. Пекін : Літературне видавництво народу, 2016.
9. 黄玉杰：《《狂人日记》的成因述评》，咸阳师范学院学报，2003年 第5期，第68–70 页。 Хуан Юцзе: Коментар до генезису «Щоденника божевільного». Вісник Сяньянского педагогічного інституту. 2003. № 5. С. 68–70.
Музичне мистецтво і культура