Прелюдійність як жанрова парадигма і стилістична сфера фортепіанно-виконавської творчості (на матеріалі російської музики).

Prelude-content as the genre paradigm and the stylistic sphere of piano- performing creativity (on material of the russian music).

Анотація

Мета статті полягає у визначенні специфічних стилістичних властивостей прелюдії як показової жанрової форми фортепіанної музики, у виявленні інтегративної композиційно-тематичної тенденції інтерпретації даної жанрової форми в російській музиці, зокрема в творчості А. Лядова. Методологія роботи пов'язана з історичним стильовим і типологічним жанровим підходами, дозволяє розвивати метод текстологічного аналізу, посилювати його семіотичну складову. Наукова новизна обумовлена ​​виділенням поняття прелюдійності як жанрово-стильового параметра інструментальної музики, що набуває значення мовної домінанти фортепіанної творчості. Висновки дозволяють розкривати зміст прелюлійності на трьох основних рівнях музичного тексту – композиційному, фактурному та інтонаційно-тематичному, виявляти її семіотичний діапазон.
Ключові слова: прелюдія, прелюдійність, російська фортепіанна музика, синтетичний тип тематизму, стилістичний комплекс, семіотичний діапазон, перехідність.