Специфіка трансформації інструментальної музики бароко для бандури на прикладі «сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя
The speciffics of the transformation of instrumental music of the baroque for bandura on the example of “sonata g-moll for cello and piano (pianoforte)” (on the instrumental concert) of G. F. Hendel
Анотація
Мета дослідження – виявлення особливостей перекладення творів епохи Бароко та їх практична апробація при інтерпретації на бандурі. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного, історичного, структурно-функціонального методів, які забезпечують цілісне сприйняття особливостей музичної мови музики минулого століття, а також методології системного аналізу для всебічного врахування умов трансформації музики Бароко в поєднанні з узагальненням як методом формулювання висновків. Здійснено музично-виконавський аналіз образного змісту, композиційних і стильових особливостей сонати. Наукова новизна полягає у розширенні методів перекладення та обґрунтуванні основних засобів трансформації музики епохи Бароко для бандури, на прикладі перекладення інструментальних творів Ґ. Ф. Генделя. Висновки. На основі музично-виконавського аналізу «Сонати g-moll для віолончелі та фортепіано (Pianoforte)» (за інструментальним концертом) Ґ. Ф. Генделя в перекладенні для бандури та фортепіано С. В. Овчарової (у чотирьох частинах), а також особливостей трансформації партії віолончелі для бандури можна зробити висновок, що перекладення творів епохи Бароко для бандури містить певний потенціал для реалізації. Це доводить багатогранна звукова темброколористика та фактурні можливості сучасного модифікованого інструменту – бандури, що підтверджує процес його академізації та значно збагачує як навчальний, так і концертний репертуар представників бандурного мистецтва.
Ключові слова: темброво-фактурні особливості, трансформація, перекладення, епоха Бароко, інтерпретація, сонатний жанр, структура.
Посилання
2. Bulatov, L. (1990). G. F. Handel's violin sonatas: Extended abstract of candidate’s thesis. Leningrad: Gosud. kons-iya im. Nikolaya Andreevicha Rimskogo-Korsakova [in Russian].
3. Deynega, V. (2006). Arrangement as a process of rethinking of orchestral expression means. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa: Odes. derzh. muz. akad. im. Antoniny Nezhdanovoji [in Ukrainian].
4. Dmitruk, I. (2009). Genre of transposition and its variants in modern bandura art. Extended abstract of candidate’s thesis. Ljviv: Ljviv. nac. muz. akad. im. Mykoly Lysenko [in Ukrainian].
5. Dubas, O. (2002). Formation and development of kobzar schools in Ukraine (XVII − first half of XX century). Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Instytut mystectvoznavstva, foljklorystyky ta etnologhiji im. Maksyma Ryljsjkogho [in Ukrainian].
6. Dutchak, V. (1996). Development of the professional bases of bandura art of 1970-1990. Creativity and performance. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Nac. muz. akad. Ukrajiny im. Petra Chajkovsjkogho [in Ukrainian].
7. Karasj, S. (2006). Interpretation of baroque music on bayan (theoretical-performing aspect). Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv: Ljviv. derzh. muz. akad. im. Mykoly Lysenka [in Ukrainian].
8. Kashkadamova, N. (1998). The art of performing music on keyboards. Ternopil: SMP «ASTON» [in Ukrainian].
9. Kopchevskyj, N. (1986). Clavier music. Issues of performance. Moscow: Muzyka [in Russian].
10. Poltavecj, L (1968). The theme of the dissertation is kobzar art. Narodna tvorchistj ta etnoghrafija, 5, 102-103 [in Ukrainian].
11. Teutu, I. (2016). Transcription in the Ukrainian cymbal art: historical and theoretical aspects: Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Instyt. mys-va, foljklor. ta etnol. im. Maksyma Ryljsjkogho [in Ukrainian].
12. Cherneta, T (2009). The imitation of authentic kobzar traditions in modern musical practice. Mystectvoznavchi zapysky: zb. nauk. pracj, 15, 58-63 [in Ukrainian].
Музичне мистецтво і культура