Особливості вокально-сценічного втілення персонажів оперного твору.

Features of the vocal-scenic embodiment of the characters of the opera.

Анотація

Метою статті є виявлення театрально-сценічних принципів і вокально-виконавських прийомів, що сприяють втіленню образних характеристик оперного персонажу. Методологічна основа статті полягає в історико-стильовому з особливою увагою до естетичного походження опери та смисловому призначенню музики, музикознавчому аналітичному, театрознавчому й стильовому підходах. Наукова новизна полягає в розгляді важливих вокально-виконавських, драматургічних і театрально-сценічних аспектів втілення персонажа оперного твору. Висновки. Таким чином, при роботі вокаліста над створенням образу оперного персонажа, слід враховувати, що дія трактується як сукупність реакцій людини на обставини, вона входить до складу вчинку і підпорядковується її спонукальним мотивам та прагне до досягнення мети. Але дії та рух заздалегідь зазвичай не плануються лише у повсякденній реальності; сценічне життя, навпаки, передбачає наявність у виконавця обдуманих реакцій – навмисно видимі руху і дії, що здійснюються від імені персонажа з єдиною метою – розкрити свідомі, несвідомі або приховані рухи думки, переживання героя. Отже, лише у стані перевтілення співака в співака-актора, розпоряджаючись його психофізикою, сам персонаж виявляє дієву свободу.
Ключові слова: опера, оперний персонаж, сценічний образ, театрально-сценічні засоби виразності.