Поліфонічний текст як предмет музикознавчого дискурсу.

Polyphonic text as an object of musicological discourse

Ключові слова: поліфонія, стиль, образотворче мистецтво, художнє мислення, звуковий простір, музичний час, художній текст.

Анотація

Метою роботы є спрямованість проникнути у смислові закономірності тексту, його жанрово-стильову обумовленість як реального ключа до розкриття специфіки сучасного музичного мислення та особливостей індивідуальних показників композиторського почерку. Методологія дослідження ґрунтується на історико-логічному методі проникнення в граматику сучасної мови як історичному тексті просторових і часових основ художнього мислення. Наукова новизна полягає в розкритті законів мислення особистості творця на основі порівняльної характеристики двох типів художнього мислення в мистецтві образотворчому і в музичній творчості з позиції їх історичної еволюції. Висновки. В історичних та жанрових умовах у контексті семантики часу досвід людства, що народжується у колективному, несвідомому, відображується у його творах, будь то художник, музикант чи архітектор. Таким чином, мистецтво у всі часи було своєрідним дзеркалом колективного досвіду та процесів та змін, що відбувалися у ньому. Саме тому ми споглядаємо у історії людства народження певних стилів у різних мистецтвах, як відожбрадення загального психологічного досвіду усього людства.
Ключові слова: поліфонія, стиль, образотворче мистецтво, художнє мислення, звуковий простір, музичний час, художній текст.

##submission.authorBiography##

Galina Zavgorodnyaya

Завгородня Галина Федорівна, доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії музики та композиції Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової.

Посилання

1. Aranovsky, M. (1979). Symphonic search: research essays. Leningrad: Muzika [in Russian].
2. Yevdokimova, Y. (1989). Music of the Renaissance. XV century. History of polyphony (Issue 2a). Moscow: Muzika [in Russian].
3. Zaderazkiy, V. (1999). The semantic field of music in the past and present. Problems of national cultures at the turn of the third millennium (pp. 5-19). Minsk [in Russian].
4. Samoylenko, A. (2002). Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue. N.G. Alexandrova (Ed.). Odessa: Astoprint [in Russian].
5. Khorughenko, K. (1997). Culturology. Encyclopedic Dictionary. Rostov-on-Don: Feniks [in Russian].
6. Schnittke, A. (1990). Polistylistic trends in modern music. Alfred Schnittke. Essay on life and creativity, 327-331, V. Kholopova, E. Chigareva (Ed.). Moscow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
Опубліковано
2017-12-20
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА