Художньо-естетичні передумови розвитку камерної опери у ХХ – ХХІ ст.

Artistic and aesthetic preconditions for the development of a chamber opera in the XX–XXI centuries

  • Anatoliy Nosulya Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. https://orcid.org/0000-0002-3003-6472
Ключові слова: опера, жанр, камерна опера, камернізація, психологізація сценічної дій, музична драматургія.

Анотація

Мета статті полягає у розгляді художніх та естетичних основ розвитку камерної опери у ХХ – ХХІ ст. Методологія дослідження визначається поглибленим музично-аналітичним, текстологічним та музично-семіологічним підходами, з вилученням індивідуально-авторських принципів роботи з літературним першоджерелом. Наукова новизна роботи полягає у визначенні художніх-естетичних, структурно-композиційних і музично-драматичних основ камерного оперного жанру у ХХ сторіччі, які є показовими й симптоматичними для музичної культури обраного періоду. Висновки. Загальна тенденція камернізації жанрової оперної форми вступає в діалог з не менш важливою тенденцією монологізації оперної драматургії, що стає показовим явищем для європейської музичної культури ХХ-ХХІ століть. Опера набуває рельєфних рис психологізації сценічного дійства, навіть в творах епічного типу, та зосередження музично-драматичного матеріалу навколо одного персонажа, до створення моносцен. Розвиток камерного оперного жанру стає показовим для музичної культури ХХ ст., так як найбільш повно виражає її характерні риси, сутнісні й типові параметри. Йдеться, перш за все, про ставлення до людини та її індивідуально-особистісних властивостей, й, звичайно, до можливостей людини вести діалог з навколишнім світом та самим собою. У зв'язку з цим, камерна опера відображає діалогічну природу людського спілкування в його своєрідності й різноманітті, що проявляється у формуванні особливих специфічних властивостей театрально-сценічної та музичної драматургії.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Носуля Анатолий Валентинович, кандидат искусствоведения, и. о. доцента кафедры сольного пения ОНМА имени А. В. Неждановой

Посилання

1. Bakhtin, M. (2000) Problems of Dostoevsky's Poetics. M.M. Bakhtin. Collected Works in Seven Volumes. M.: Ruskie dictionaries. T. 2. P. 5–176.
2. Berdyaev, N. (1993) Revelation about man in the works of Dostoevsky. N. Berdyaev About Russian classics. M.: Higher School. P. 54–83.
3. Vinogradov, V. (1925) Gogol and natural school. L.: Cultural and educational labor association «Education».
4. Grossman, L. (1962) Dostoevsky. M.: Young Guard.
5. Zharkov, V. (2009) Walks in the musical world of Maurice Ravel (in search of the meaning of the Master's message): [monograph]. K.: Autograph.
6. Zinkevich, O. (2009) About «Chamber 6» by V. Zubitsky (victorious castles). Muzichna Ukraїnіstika: a great vimіr. K .: IMPE іm. M.T. Rilsky. Is. 3. Pp. 198-205.
7. Komarnitskaya, O. (2011) Russian Opera XIX – early XXI centuries. Problems of the genre, drama, composition: diss. ... Doctor of Art History, specialty: 17.00.02 – musical art / Olga Vissarionovna Komarnitskaya. M.
8. Lisovaya, O. (2009) Programmability as a genre paradigm of chamber vocal music: on the problem of performing understanding: dis. ... Cand. art history, specialty: 17.00.03: Musical art / Olga Georgievna Lisovaya. Odessa.
9. Lossky, N. (1994) God and world evil. M.: Republic.
10. Lossky, N. (2012) Dostoevsky and his Christian understanding of the world. M.: The Book on Demand.
11. Ozhegov, S. (2010) Explanatory dictionary of the Russian language. M.: Onyx.
12. Skopkareva, S. (2003) Epistolary communication (to the problem of the epistolary genre): URL: http://www.rusnauka.com/ONG/Philologia/2_skopkareva%20s.l..doc.htm
13. Stylistic
Опубліковано
2018-04-25
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ