Українська школа вокального мистецтва: традиції та сучасність.
Ukrainian school of vocal art: traditions and contemporaneity
Анотація
Мета статті — дослідити основні віхи розвитку української вокальної школи, зокрема факти діяльності духовно розвинутих особистостей у докласичний та класичний період становлення українського вокального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у виявленні ґенезу тогочасного вокального новаторства, що мала вплив на посткласичні тенденції розвитку мистецтва співу. Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети використано метод вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми та ретроспективний аналіз ідей музичного виконання у різні історичні періоди. Висновки. Навчання мистецтву співу, вивчення фактів традиційності та сучасності у розвитку практичних аспектів вокального навчання — це кропіткий, але необхідний процес, спрямований на формування, збереження та примноження самобутньої музичної національної культури.
Посилання
2. Aspelund D. (1952) The development of the voice of the singer. Muzghyz [in mRussian].
3. Hereta. I. (1978) Museum of Solomiya Krushelnitska: [drawing-way]. Lviv: Kameniar, p. 58. [in Ukrainian].
4. Derkach I. (1964) Popular vocalist. Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
5. Dmitriieva L., Chernoivanenko N. (1989) Technique of musical education at school. Moscow, Russia, [in Russian].
6. Solomiia Krushelnytska (1978). Memoirs. U 2-kh ch. Ch.1: Spohady. Ukraina. Kyiv, p. 398. [in Ukrainian].
7. Rudenskyi E. (1991) Introduction to the psychology of festive communication. Kemerovo. ONUU [in Russian].
8. Solarska-Zachuta A. Teatr Lwowski w latach 1890–1918. Wprowadzenie. / Dzieje teatru polskiego. Teatr polski w latach 1890–1918: Zabor austriacki i pruski. — Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. p. 199–228. [in Polish].