Виконавська індивідуальність професора л. Н. Гінзбург у формуванні традицій одеської фортепіанної школи
Performing individuality of Professor L. N. Ginzburg in the formation of traditions of the Odessa piano school
Анотація
Мета статті – виявити специфіку індивідуальності Л. Н. Гінзбург як психологічно-поведінкового комплексу дій-спілкування в проекції їх на її музично-виконавську та педагогічну діяльність. Методологічною основою дослідження постають положення інтонаційної школи Б. Асаф’єва в Україні, згідно якої музичне виконавство і педагогічні комунікації детерміновані ідеальною сутністю музики, що висуває відповідні вимоги до суб’єкта творчості. Цей підхід маємо в дослідженнях Л. Баренбойма, Ан. Бородіна та ін., в яких методи аналітичний та життєво-біографічний описовий займають самозначиме місце. Наукова новизна даної статті полягає в дослідженні маловивченої в Україні взаємодії поведінково-мислительного обрису особистості професора Л. Н. Гінзбург з її виконавською й педагогічною діяльністю в аспекті їх комплексної природи, що утворює неповторну індивідуальність видатного музиканта і педагога. Фахівська індивідуальність виконавця і педагога в даному випадку розглядається з позицій психологічно-поведінкової установки, яка сформована була обставинами життя, навчанням, нарешті, вибором свого оточення, які у сукупності формують як виконавські, так і педагогічні складові діяльності видатного музиканта. Висновки. Узагальнення міркування з приводу виконавської індивідуальності професора Л. Н. Гінзбург в аспекті формувань традицій одеської фортепіанної школи, виводить на таку якість, як «здатність до персоналізації» (за визначенням В. Петровського), під якою розуміється комплекс індивідуально-психологічних особливостей людини, що дозволяють йому виконувати соціально значимі дії, що перетворюють особистісні риси інших людей.
Посилання
2. Barenboym, L. (1979) About pianо-pedagogical school in general and school of Nikolaev in particular. L.V. Nikolaev. The Articles and memory contemporary. The Letter. Leningrad, Sovjet. Compozytor. р. 24-26 [in Russian].
3. Barenboym, L. (1979) Way to music empioyment. Leningrad, Sovjet. Compozytor [in Russian].
4. Bolotov, Yu. (2007) Performance and pedagogical activity of A.N. Jesipova in context domestic piano art: candidate’s thesis, S.-Peterburg [in Russian].
5. Borodin A. (2007) Forming of the notion «piano school» beside musician-performers in process professional higher education: candidate’s thesis, Ekaterinburg [in Russian].
6. Bochkarev, L. (2006) Psychology to music activity. Moscow, Klassika-XXI [in Russian].
7. Karpenko, L. Petrovskiy, М., Yaroshevskiy, М. (1998) Short psychological dictionary Rostov- na-Donu: «FENIKS». URL: http://psychology.academic.ru/1633/[in Russian].
8. Lomonosova, N. (2006) L. N. Ginzburg. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
9. Nyutten, G. (1975) Motivation. The experimental psychology. V.5. Moscow: Progress. P. 23 [in Russian].
10. Fomina T. (2014) Style principles piano performance and possibilities of individual performance interpretation: scholastic allowance Odessa, Astroprint [in Ukrainian].