Музично-пластична природа хореографічного мистецтва

Musical and plastic nature of choreographic art

  • Volodymyr Kleschukov Одеська нацаональна музична акдемія імені А.В.Нежданової https://orcid.org/0000-0002-6559-3877
DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–309
Ключові слова: музичне та хореографічне мистецтво, інтерпретація, когнітивно-виконавські властивості, засоби виразовості, візуально-пластичні аспекти, мелодика.

Анотація

Мета роботи. У статті виявляються візуально-пластична природа деяких музично-виразових засобів та прийоми їх виконавського втілення у хореографічному мистецтві. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових підходів і принципів – системного, синергетичного, історичного, еволюційного підходів, а також компаративного, естетико-культурологічного, історичного методів, музикознавчого і виконавського підходів. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні уявлень про когнітивно-виконавські процеси музичної та хореографічної драматургії у їх порівнянні. Висновки. На тлі грунтовних процесів просторово-візуального уречевлення часу пластичне хореографічне начало кореспондує до органічного співвідношення музичного та хореографічного інтонування у доцентровому зближенні специфічних виразових засобів різних мистецтв. Так, мелодико-інтонаційна структура музики в основному втілюється у контурно-графічному образі хореографічних жестів-рухів та ліній. Але важливим для стильового розгортання виступає органічна цілісність усіх засобів музично-хореографічного рішення.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

Клещуков Владимир Петрович соискатель кафедры истории музыки и музыкальной этнографии ОНМА им. А.В. Неждановой

Посилання

1. Abdokov, Yu.B. (2009). Musical poetry of choreography (plastic interpretation of music in choreographic art). Сandidate’s thesis. Moscow: Russian Academy of Theater Arts – GITIS [in Russian].
2. Losev, A.F. (1960). Antique musical aesthetics. Moscow: Muzgiz [in Russia].
3. 3. George Balanchine's Ballet "Jewelry". (2017). Retrieved from https://www.belcanto.ru/jewels.html [in Russian].
4. Bernadskaya, D.P. (2005). The phenomenon of synthesis of arts in contemporary Ukrainian stage choreography. Сandidate’s thesis. Kyiv: Kyiv National University of Culture and Arts [in Ukrainian].
5. Vanslov, V.V. (1980). Articles about ballet: Musical and aesthetic ballet problems. L .: Music, LO [in Russian].
6. Dulova, E.N. (2000). Ballet genre as a musical phenomenon (the Russian tradition of the late XVIII – early XX centuries). Doctor’s thesis. Moscow: Moscow State Conservatory PI Tchaikovsky [in Russian].
7. Kagan, M. (1972). Morphology of Art: Historical and theoretical study of the internal structure of the world of arts. Р. І, ІІ, ІІІ. Leningrad: Art [in Russian].
8. Sintsov, E.V. (2003). Thought-sign nature of the unconscious. Mixtura verborum`2003: occurrence, disappearance, play. Samara: Samara. humanite Acad., 2003. P.19-42 [in Russian].
9. Stravinsky, I. (1988). The dance symphony is the immediate goal of the composer. I. Stravinsky Publicist and interlocutor. Moscow, 1988. P. 131 [in Russian].
10. Kholopova, V.N. (2000) Muzyka kak vid iskusstva [Music as an art form]. St. Petersburg: Lan [in Russian]
11. Chernoivanenko, A.D. (2002). Texture in determining the expressive properties of the bayana music. Extended abstract of candidate’s thesis. Kiev: NMAU named after P.I. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Опубліковано
2018-10-24
##submission.howToCite##
Kleschukov, V. (2018). Музично-пластична природа хореографічного мистецтва. Музичне мистецтво і культура, 1(27), 300–309. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–309
Номер
Том 1 № 27 (2018): Музичне мистецтво і культура
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА