СЕМАНТИЧНЕ ЯДРО ПАРТИТУРИ ЯК СТРУКТУРНА ТА ТЕМБРАЛЬНА ОСНОВА ВОКАЛЬНОГО ДУЕТУ

Анотація

Мета статті — виявити та обґрунтувати тембральне розмаїття дуетів різних стилів та жанрів як відображення семантичного змісту музичного матеріалу. Визначити типове архетипне семантичне ядро партитур вокальної музики різних стилів та жанрів. Методологія — компаративний аналіз специфіки дуетного співу в різних стилях та жанрах, аналіз вокальної дуетної музики в залежності від інтонаційних архетипів партитури. Наукову новизну складає роз’яснення структурної будови партитури вокальних дуетів в залежності від стилів та жанрів; обґрунтування залежності тембральних характеристик вокальної дуетної музики від стилю та жанру; пояснення залежності тембральної партитури вокального дуету від інтонаційних архетипів музичного матеріалу. Висновки. Семантичне ядро партитури вокального дуету несе в собі певний інтонаційний архетип, який, в свою чергу, програмує якісний склад дуету, смислове наповнення та стилістику виконання. «Дуетний тембр» бажаний та навіть обов’язковий у творах, побудованих на архетипах прохання та заклику, семантичне ядро яких складає посилення емоції музичними засобами, а для творів, які відображають інтонаційну семантику архетипів гри та медитації, необхідні індивідуальні тембри двох виконавців в дуеті — двох вокалістів.