АРХЕТИПИ РАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ОПЕРІ С. С. ПРОКОФ’ЄВА «ПОВІСТЬ ПРО СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ»

Olga Muravskaya

doi:10.31723/2524–0447–2018–27–2–5–17

Olga Muravskaya Одеськая національна музична академія ім. А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–5–17

Ключові слова: архетипи радянської культури, «радянська агіографія», музичний театр С. С. Прокоф’єва, «Повість про справжню людину»

Анотація

Мета роботи — виявлення житійно-духовних та міфопоетичних витоків останньої опери С. С. Прокоф’єва, співвідносних з архетипами радянської культури. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку радянської культури і музики першої половини ХХ ст. та виділити їх із загальноєвропейського культурного ареалу в названий період. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про поетику музичного театру С. С. Прокоф’єва, зокрема опери «Повість про справжню людину», що виступає одним з показових і неординарних музичних «документів» 1940-х років і водночас демонструє глибинний зв’язок з духовною ґенезою вітчизняної культури. Висновки. «Повість про справжню людину» С. С. Прокоф’єва демонструє жанровий універсалізм, в рамках якого «документалізм» подій воєнних років пов’язаний з житійно-агіографічною якістю їх художньої фіксації, що апелює до базових архетипів «радянської агіографії».

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

доктор мистецтвознавства, в. о. професора кафедри теоретичної та прикладної культурології

Посилання

1. Anisimov, G. (1977). «A Tale of a Real Man». The first meeting with the last opera Prokofiev. Sovetskaya muzyka, 6, 71–81 [in Russian].
2. Vishnevetsky, I. G. (2009). Sergey Prokofiev. Moscow: Molodaya gvardiya [in Russian].
3. Voĭtsitskaya, E. (2010). Opera «soviets» S. Prokofiev: a look of their XXI century (sketch of the problem). Naukovyy visnyk NMAU im. P. I. Chaykovsʹkoho. 89, 646–658 [in Ukrainian].
4. Herman, M. (2003). Modernism The art of the first half of the twentieth century. St. Petersburg: Azbuka-klassika [in Russian].
5. Gyunter, Khans (2015). «Archetypes of Soviet Culture». Retrieved from www.fedy.ru/?page_id=4533
6. Devyatova O. L. (2013). «Sergei Prokofiev in Soviet Russia: a conformist or a free artist?», 2, 39–59 [in Russian].
7. Kruglova, T. A. (2005). The art of social realism as a cultural-anthropological and artistic-communicative system: historical foundations, the specifics of discourse and the social role. Extended abstract of candidate’s thesis. Yekaterinburg: Ural’skiy gosudarstvennyy universitet im. A. M. Gor’kogo [in Russian].
8. Limanskaya, L. Yu. (2016). Typical and archetypical in socialist realism and social art. Nauchnyy elektronnyy zhurnal ARTIKUL’T. 21, 6–15 [in Russian].
9. Lobacheva, N. A. (2010). Theater S. S. Prokofiev on the example of «The Tale of a Real Man» and the unfinished designs of the 1940-s. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
10. Nest’yev, I. (1973). The life of Sergei Prokofiev. Moscow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
11. Podlubnova, S. (2005). Metagenre in russian literature 1920 — beginning of 1940 (the communist hagiography and «european» tale, an allegory). Candidate’s thesis. Yekaterinburg: Ural’skiy gosudarstvennyy universitet im. A. M. Gor’kogo [in Russian].
12. Prokofiev about Prokofiev: Articles, interviews (1991). Moscow : Sovetskiy kompozitor [in Russian].
13. Safonova, T. (2009). Creativity Prokofiev: analysis of the metaphysical component. Extended abstract of candidate’s thesis. Saratov: Saratovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. L. V. Sobinova [in Russian].
14. Social Realistic Canon (2000). St. Petersburg: Akademicheskiy proyekt [in Russian].
15. Trunov, S. I., Pal’kova V. S. (2009). Homo Soveticus and Homo Consumens: feats of production and consumption (philosophical analysis), 33 (171), 35–40 [in Russian].
16. Hustochka, M. (2011). Sergei Prokofiev: «The air of a foreign land does not excite in me inspiration...» Retrieved from ruskline.ru/monitoring_smi/2011/04/26 (дата звернення: 11.01.2018 р.).
17. Tsuker, A. (2011). Between Mozartianism and Socialist Realism. Muzykal’naya akademiya, 3, 17–23 [in Russian].
18. Shlifshtein, S. I. (1977). Selected articles. Moscow : Sovetskiy kompozitor [in Russian].
19. Encyclopedia of symbols, signs, emblems (2005). Moscow, St. Petersburg: Eksmo, Midgard [in Russian].