КОМПОЗИТОРСЬКО-ВИКОНАВСЬКІ ПРАКТИКИ БАРОКО У РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАЛІЗМУ

Alla Dmitrievna Chernoivanenko

doi:10.31723/2524–0447–2018–27–2–17–34

Alla Dmitrievna Chernoivanenko Одеська національна музична академі імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–17–34

Ключові слова: музичний інструменталізм, інструментальні засоби, бароко, поліфонія, гомофонія, гомофонне мислення, композиторсько-виконавські практики бароко

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються ті окремі чинники формування нової нормативності доби бароко, які так чи інакше були пов’язані з композиторсько-виконавськими практиками гри-творення на музичних інструментах. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурологічного, логіко-семантичного, естетичного, узагальнюючого, органологічного, музикознавчого методів. Наукова новизна роботи полягає у виявленні взаємовпливу гомофонного типу інтонаційної свідомості та інструментальної практики епохи. Висновки. Композиторсько-виконавські практики барокового інструменталізму, опинившись в епіцентрі ствердження нової гомофонної парадигми, не тільки виявляють остаточну автономізацію інструментального мистецтва, але й (поруч з оперним) стимулюють і уособлюють відповідні мисленнєві моделі. Інструментальна речовість багатоголосних інструментів (лютні, органа, клавіра) в умовах монотембровості специфічно виявляє нову гомофонну парадигму, органічно накладаючи її на попередні поліфонічні моделі.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри народних інструментів

Посилання

1. Antonova, N. (2005). Organ phenomenon and organ concert 2. concept in the context of European musical culture. Сandidate’s thesis. Kiev: NIU named after P. I. Tchaikovsky. [in Ukrainian].
2. Goldobin, D. Yu. (2008). The stabilization of vocal polyphony in instrumental music of the Renaissance and early Baroque. Сandidate’s thesis. Moscow: Mosk. state cons. named after P. I. Tchaikovsky [in Russian].
3. Demeshko, G. A. (2002). Dialogical traditions of modern domestic instrumentalism. Novosibirsk: Novosib. state cons. (аcad.) named after M. I. Glinka [in Russian].
4. Dorodnitsyn, V. A. (1975). Observations on the Frescobaldi style. Questions of musicology. (Vols. 2), (pp. 69–82) Moscow: Music [in Russian].
5. Druskin, M. S. (1973). About West European music of the twentieth century. Moscow: Council. Composer [in Russian].
6. Dukov, E. V. (2003). Concert in the history of Western European culture. Moscow: Classic-XXI [in Russian].
7. Zherzdev, A. V. (2015). Lute: the origins, the heyday and further modifications of the instrument. Traditions and innovations in architecture and art. (Vols. 4), (pp. 44–52). Kharkiv: HDAM,.URL: file:///C:/Users/Alla/Downloads/Tnvakho_ 2015_4_9.pdf (accessed: 08/15/2018). [in Ukrainian].
8. Kars, A. (1989). History of Orchestration (Trans). Moscow: Music [in Russian].
9. Konen, W. (1968). Theater and symphony. Moscow: Music [in Russian].
10. Kuznetsov, K. (1937). Musical and historical portraits. At the turn of the XVI — XVII centuries. Moscow: Muzgiz [in Russian].
11. Livanova, T. N. (1983). The history of Western European music until 1789. (Vols. 1). Moscow: Music. [in Russian]
12. Mityukova, Z. Z. (2018). Partimento in 18th century Italian music. Сandidate’s thesis. Kazan: Kazans. state cons. named after N. G. Zhiganova [in Russian].
13. Popova, E. O. (2005). Jan Svelink and his school: theory and practice of musical composition. Сandidate’s thesis. Moscow: Mosk. Gos. cons. named after P. I. Tchaikovsky [in Russian].
14. Pronina, A. F. (2017). The formation of the fantasy genre in Western European music of the XVI–XVII centuries. The science. Art. The culture. (Vols. 4 (16)). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-zhanra-fantazii-v-zapadnoevropeyskoy-muzyke-xvi-xvii-vekov (accessed: 08/11/2018). [in Russian].
15. Sanguinetti, J. (2017). Riddle out of the blue: partimenti and their significance in musical theory of the 18th century. Journal of the Society of Theory of Music. (Vol. 3 (19), (pp. 51–59). Moscow: Moscow. State Consort named after P. I. Tchaikovsky [in Russian].
16. Susidko I. P. (2013). Ancient opera as an analytical object. Journal of the Society of Theory of Music. Issue 2. (Vols. 2), (рр. 142–150). Moscow: Mosk. State cons. named after P. I. Tchaikovsky [in Russian].
17. Khubov, G. N. (1963). Sebastian Bach. 4th ed. Moscow: Music [in Russian].
18. Schweizer, A. (1965). Johann Sebastian Bach. Moscow: Music [in Russian].