КАТЕГОРІЯ КАМЕРНОСТІ ЯК ЖАНРОВО- СЕМАНТИЧНА МНОЖИННІСТЬ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-АНСАМБЛЕВОЇ ТВОРЧОСТІ

Liudmіla Ivanovna Povzun

doi:10.31723/2524–0447–2018–27–2–116–126

Liudmіla Ivanovna Povzun Одеська національна музична академі імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–116–126

Ключові слова: камерність, семантика камерності, камерно-ансамблеве музикування – виконання – виконавство

Анотація

Мета роботи – дослідження генезису та еволюцію явища/поняття камерності в інструментально-ансамблевій музиці. Методологія дослідження полягає у застосуванні компаративного, аналітичного, історико-логічного методів. Наукова новизна. Категорія камерності досліджується як семантична структура, що утворюється складним художньо-комунікативним конструктом, дія якого сприяє примноженню смислів з безперечним правом першості семантичного авторського вмісту та художнього виконавського відтворення. Висновки. Поняття камерності, що генетично визначало просторові умови музикування та було характеристикою позамузичних компонентів, в процесі дослідження історично-естетичних, виконавсько-органологічних, художньо-смислових чинників інструментально-ансамблевої творчості виявило семантичну багатозначність явища камерності як жанрово-стильової ознаки інструментально-ансамблевих творів, умови виконання яких передбачають цілий комплекс музичних складових та елементів музичного порядку. Попри суттєві відмінності в органологічній структурі ансамблевих складів, варіантні акустично-естетичні можливості існування камерно-ансамблевих жанрів/творів та їх стильову (історичну та авторську) приналежність, визначальним для цілісності структури/системи камер- них інструментально-ансамблевих жанрів постає смислове ядро – світоглядна позиція митця, що набуває художньо-смислової завершеності у низці творчих відтворень: автор – твір – виконавець – ансамбль – акустичний простір – слухач/глядач.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

доктор мистецтвознавства, в.о. професора, завідувач кафедри камерного ансамблю

Посилання

1. Helvetius? K. (1973). Compositions: in 2 volumes T. 1. X. N. Momjyan. M.: Thought (Еd.). Moscow: Misl [in Russian].
2. Lotman, Yu.(2005). The structure of the literary text: Articles. Notes. Speeches (1962–1993). O. N. Nechiporenko, N. G. Nikolayuk (Еd.). St. Petersburg: Art [in Russian].
3. Lichkovah V. A. (2011). Neklasichna aesthetics in the cultural space of the twentieth — post. XXI table. Kiev: NAKKіMb [in Ukrainian].
4. Nazaikynskyi, E. V (2003).. Style and genre in music: textbook. benefits for stud. higher textbook. Head Moscow: VLADOS [in Russian].
5. Skrebkov, S.(1973). Artistic principles of musical styles. V. Pankratova (Еd.). Moscow: Music [in Russian].
6. Florensky, P. (2012). Pillar and the affirmation of truth: The experience of the Orthodox theodicy in twelve letters: in 2 volumes. (Vols. 1). Moscow: Academic project. [in Russian].
7. Huizinga, Y. (1992). Homo ludens In the Shadow of Tomorrow: Trans from the Netherlands. (Vols. 1). Moscow: Progress Academy [in Russian].
8. Mattheson, J. (1991). Der vollkommene Capellmeister. Hamburg: C. Herold, 1739, Faksimile. Nachdruk. Hrsg.. Von Margarete Reimann. Kassel, Barenreiter, 5. Aufl. [in Germany]