КАТЕГОРІЇ «РУХ» І «РУХ У МУЗИЦІ»: ЕТИМОЛОГІЯ, ДЕФІНІЦІЇ ТА ВЗАЄМОДІЯ

Olga Voronovskaya

doi:10.31723/2524–0447–2018–27–2–127–139

Olga Voronovskaya Одеська національна музична академі імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–127–139

Ключові слова: рух, рух у музиці, музичний розвиток, музична пластичність, музична моторність

Анотація

Метою дослідження є виявлення складності та багатовимірності категорій «рух» та «музичний рух»; висвітлення їх етимології, різноманітних визначень; аналіз їх взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини; проведення порівняльної характеристики та розмежування дефініцій «рух у музиці», «музичний розвиток», «музична пластичність», «музична моторність». Методологія дослідження заснована на поєднанні проблемно-логічного, типологічно-системного та порівняльного методів. Наукова новизна дослідження полягає у зверненні до категорії руху в музиці, яка має суттєве значення як для музикознавства, так і для мистецтва в цілому, оскільки створення загальноестетичної теорії руху як упорядкованості, що породжує саму художність, неможливо без даних конкретних мистецтвознавчих наук. Висновки. Категорія руху у музиці представляє собою складну поняттєву систему, поява і послідовна розробка якої спричинені філософським поняттям руху, оскільки саме явище руху як загального життєвого феномена передує і веде до явища руху у музиці.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

кандидат искусствоведения, доцент, докторант

Посилання

1. Atitanova, N. (2000). Dance as a semantic universal: from the expressiveness of movement to the «movement» of meanings. Extended abstract of candidate’s thesis. Saransk [in Russian].
2. Asafiev, B. (1971). Musical form as a process. Book 1 and 2. Leningrad: Music [in Russian].
3. Bernstein, A. (1964). Living Motion. Moscow: Znaniye, 1964. [in Russian].
4. Galeev, B. (1982). The Commonwealth of the Senses and the Synthesis of the Arts. Moscow: Znaniye [in Russian].
5. Dadianova, T. (1997). Plasticity and expressiveness as a category of aesthetics. Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
6. Dulova, O. (2000). The ballet genre as a phenomenon (Russian tradition of the late 18th and early 19th centuries). Doctor’s thesis. Moscow [in Russian].
7. Zaderatsky, V. (1995). Musical form. Issue 1. Moscow [in Russian].
8. Zinich, O. (2014). The plastic language of contemporary ballet: the aspect of the interaction of various figurative systems. Language and culture. Kiev. Issue 17,
Vol. 4. P. 45–53 [in Ukrainian].
9. Kurt, E. (1975). Romantic harmony and its crisis in the «Tristan» Wagner. Moscow: Music [in Russian].
10. Kurysheva, T. (1984). Theatricality and music. Moscow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
11. Losev, A. (1995). Form. Style. Expression. Moscow: Mysl’ [in Russian].
12. Losev, A. (2008). Music as a subject of logic. Moscow: Direkt-Media [in Russian].
13. Mazel, L., Zukkerman, V. (1967). Analysis of musical works. Elements of music and methods for analyzing small forms. Moscow: Muzyka [in Russian].
14. Materialistic dialectics: in 5 Vol. (1981). Moscow [in Russian].
15. Medushevsky, V. (1976). On the patterns and means of artistic influence of music. Moscow: Muzyka [in Russian].
16. Sechenov, I. (2001). Elements of thought. St. Petersburg-Moscow-Minsk [in Russian].
17. Skrebkov, S. (1973). Artistic principles of musical styles. Moscow [in Russian].
18. Modern dictionary on psychology (1998). Ed. V. Yurchuk. Minsk: Sovremennoye slovo [in Russian].
19. Sukhantseva, V. (1990). Category of time in musical culture. Kiev: Lybidʹ [in Russian].
20. Ship, S. (1998). Musical form from sound to style. Navchalʹnyy posibnyk. Kiev: Zapovit [in Ukrainian].
21. Yavorsky, B. (1947). Bach Suites for clavier. Moscow-Leningrad: Muzgiz [in Russian].