БАГАТЕЛЬ ЯК МАЛА МУЗИЧНА ФОРМА В СУЧАСНІЙ ДОСЛІДНИЦЬКІЙ РЕФЛЕКСІЇ
Анотація
Мета статті — визначити принципи жанрових трансформацій багателі у сучасній композиторській творчості (на прикладі багателей В. Сильвестрова та М. Капустіна) у контексті теоретичної рецепції малих музичних форм. Методологія дослідження спирається на принцип трансдисциплінарності, у рамках якого поряд із музикознавчими підходами здійснюється звернення до філософських основ аналізу малих музичних форм, перш за все до базової культурно-філософської універсалії, вираженої у різноманітних формулюваннях: «велике у малому», тотожність мікрокосмосу і макрокосмосу, мінімум та максимум, збіг протилежностей. Також застосовується комплекс конкретних методів: компаративістський аналіз дозволяє порівняти загальні тенденції та унікальну специфіку використання жанру у творчості двох видатних композиторів В. Сильвестрова та М. Капустіна. Історико-генетичний метод дає можливість простежити генезис і розвиток моделей теоретичної рецепції малих музичних форм та жанру багателі. Наукова новизна: вперше в українському музикознавстві здійснено узагальнення та попередню систематизацію основних теоретичних підходів до аналізу жанру багателі як малої музичної форми, що оформлюються сьогодні у дослідницькій літературі. Також уперше здійснюється порівняльний аналіз багателей В. Сильвестрова та М. Капустіна. Висновки. Багатель як мала музична форма тільки починає оформлюватися у якості предмета теоретичної рефлексії в сучасному музикознавстві. В роботі виділено при першому наближенні характеристики: тяжіння до циклічності, увага до деталей, технічна довершеність, демонстрація майстерності, афористичність. Генеральним філософсько-естетичним принципом, вкрай важливим для розуміння сутності та «онтології» багателі, є принцип «велике у малому». Аналіз багателей В. Сильвестрова та М. Капустіна дозволив виявити два типи трансформації цієї малої музичної форми. У В. Сильвестрова багательність постає як базовий концепт, універсально-космічна форма висловлювання, основа для побудови «Циклу циклів», що увібрав у себе композиторський досвід авангардної музики. М. Капустін не теоретизує багателі, використовуючи їх у «Десяти багателях» як зручну форму вираження сучасного композиторського мовлення, застосування імпровізаційних прийомів, джазової гармонії у поєднанні з традиційною формою циклу.
Посилання
2. Gafarov, I. (2013). Nikolai Kapustin. Strokes to the portrait. Young scientist. № 2 [in Russian].
3. Gerasimova-Persidskaya, N. (2012) Music. Time. Space. Kiev: Spirit and Litera [in Russian].
4. Govar, N. (2013) Piano miniature in the works of Russian composers of the second half of XX — beginning of the XXI centuries: the problems of style and interpretation. PhD dissertation (Art. Moscow: Gnessin Russian academy of Music [in Russian].
5. Govar, N. (2015) On the communicative role of miniatures in piano performance. Music and Time. no 1 [in Russian].
6. Govar, N. (2018) Piano miniature of the Russian composers of the first half of the 20th century. In the mirror of epoch: monograph. Moscow: Yurajt [in Russian].
7. Zenkin, K. (2009). Piano miniature and the path of musical romanticism. Moscow: Moscow Conservatory [in Russian].
8. Loseva, O. (2016). The theory of cyclic forms in the heritage of E. Nazaykinsky. Journal of the Society of Music Theory. Issue 2 (I4) [in Russian].
9. Karelova, G. (2009) The functions of the bagatelle in the context of the heritage of Ludwig van Beethoven (on the example of bagatelle, op.33). Austrian musical culture at the crossroads of eras and traditions. Ukrainian culture: Materials of the International scientific and practical conferences. Kharkiv: Kharkiv State Academy of Culture [in Russian].
10. Karelova, G. (2012) «The ingenious plays» by L. Beethoven under the «modest» title of «Bagatelle». Problems of interaction between art, pedagogy and the theory and practice of education. Collective Papers. Kharkiv, Kharkiv I. Kotlyarevskij National University. Issue 34 [in Russian].
11. Keldysh, Yu. (1973). Bagatelle. The musical encyclopedia. Moscow: Soviet Encyclopedia: Soviet composer, Vol.1 [in Russian].
12. Mazel, L. (1979). The structure of the musical works. Textbook. Moscow: Music [in Russian].
13. Mazel, L., Cukkerman V.(1967) The analysis of musical compositions: Elements of music and a technique of the analysis of small forms. Moscow: Music [in Russian]. 168 ISSN 2524–0447. Музичне мистецтво і культура. 2018. Випуск 27, книга 2
14. Nazajkinskij, E.(2009) Poetics of the musical miniature. History in Music. Moscow Moscow Conservatory [in Russian].
15. Nazajkinskij, E.(2003) Style and genre in music. Moscow: Vlados [in Russian].
16. Palatnikov, G. (2016) Semiotic aspects of the formation of the language of small and large sculptural plastics. Doxa. Collection of scientific works on philosophy and philology. Issue 10. Odessa, Odessa I. I. Mechnikov National University [in Russian].
17. Pankratova, V. (1962). Small instrumental forms (Prelude, nocturne, etude). Moscow.: Musical Publishing House [in Russian].
18. Ruban, N. (2014). Stylistic origins of the piano cycle «Bagatelle» by A. Cherepnin. Historical, philosophical, political and legal sciences, culturology and art history. Problems of theory and practice. Tambov:Litera. No 3. Part 2. [in Russian].
19. Ruch’evskaya, E. (1998). Classical musical form. The textbook. St. Petersburg: Composer [in Russian].
20. Ryabuha, N.(2008) Musical miniature as a subject of cultural studies. Bulletin of the Kharkov State Academy of Design and Art. Art History. Architecture. No 1. [in Ukrainian].
21. Ryabuha, N.(2004) Miniature as a phenomenon of musical culture (on a material of piano works of the Ukrainian composers of the ХIХ–ХХ c.). Dissertatin… candidate of science (Theory of Culture). Kharkov: Kharkov State Academy of Culture [in Ukrainian].
22. Silvestrov, V.(2011). To wait for the music. Lectures-dialogues. Kiev: Spirit and Litera [in Ukrainian].
23. Silvestrov, V.(2012). ΣΥΜΠΟΣΙΟΝ. Dialogues with Valentin Silvestrov. Kiev: Spirit and Litera [in Russian].
24. Holopova, V.(1999). The form of the musical works. Textbook. — St. Petersburg: Deer [in Russian].
25. Frayonov, V.(1990). Cyclic forms. Musical encyclopedic dictionary / Ch. ed. G. Keldysh. Moscow: Soviet encyclopedia. [in Russian].
26. Furduj,Yu (2015). Bagatelle in the works of V. Silvestrov. Art history: theory, history, practice. Scientific and practical journal. Chelyabinsk [in Russian].
27. Furduj,Yu. (2015). Historical and theoretical background for the study of bagatelle in music. Musical thought of the Dnepropetrovsk region. Dnepropetrovsk: «Lira». Issue 10. [in Ukraine].
28. Chernyavs’ka, M.(2000) Bagatelles of Beethoven. Formation of the genre. Culture of Ukraine. Collection of scientific works. Kharkov :Kharkov State Academy of Culture. Kharkov. Art History. Issue. 7. [in Ukraine].
29. Antokoletz, E. (1988) The Musical Language of Bartók’s 14 Bagatelles for Piano. Tempo, New Series, No. 137. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/945644. [in English].
30. Eremiášová, M. (2011) Fourteen Bagatelles for piano op. 6: No. I, III, IV, V, VI, VIII, and XI. Theses of Dissertation Doctor of Philosophy. Department of Composition Eastman School of Music. University of Rochester. New York. [in English]. ISSN 2524–0447. Музичне мистецтво і культура. 2018. Випуск 27, книга 2 169
31. Sallis, Fr. (1997).La transformation d’un heritage: Bagatelle op. 6 no 2 de Bela Bartok et Invencio (1948) pour piano de Gyorgy Ligeti. Revue de Musicologie, T. 83., No. 2. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/946920 [in French].
32. Silvestrov, V.(2013) Talk show. Fleeting Melodies. Bogdana Pivnenko. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=ir-j8F3wsIE [in Russian with English subtitles].
Музичне мистецтво і культура