ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МУЗИЧНИХ ТА ТАНЦЮВАЛЬНИХ АСПЕКТІВ ФЕНОМЕНА ЛІНДСІ СТІРЛІНГ: ДО ПРОБЛЕМИ НОВИХ ФОРМ ВИКОНАВСЬКОЇ ВИРАЗНОСТІ

Katerina Kiknavelidze

doi:10.31723/2524–0447–2018–27–2–169–183

Katerina Kiknavelidze Одеська національна музична академі імені А. В. Нежданової

DOI: https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–169–183

Ключові слова: сучасне скрипкове виконавство, танцювальна культура, ігровий апарат скрипаля, скрипкові штрихи, ідіостиль

Анотація

Мета дослідження — вивчення стилістичних аспектів виконання кавера та похідних жанрових відгалужень в творчості скрипальки Ліндсі Стірлінг. Методологія дослідження — в статті вивчаються передумови нового прочитання скрипкових можливостей в ракурсі основних принципів звуковидобування на скрипці, проведено аналіз принципів реалізації технічного задуму, виявлено взаємозалежність внутрішніх зв’язків із зовнішніми, розглядається взаємозв’язок танцю та музикування, взаємозалежність впливу цих компонентів, підкреслено значення такого впливу на компоненти мистецького синтезу, обґрунтовано пов’язаність ідіостилю Ліндсі Стірлінг з теоріями розвитку театралізації. Наукова новизна — стаття піднімає питання про можливість поєднання пластичного та музичного виду мистецтв у єдиному концепційному виправданому прояві, ґрунтуючи свої доводи за прикладом об’єктивного прояву специфічних музичних рис у творчості скрипальки Ліндсі Стірлінг. Висновки. Підсумовуючи особливості виконавських аспектів гри Ліндсі Стірлінг, в сукупності, ми називаємо їх авторськими ідіостилем виконавиці, а це карбує нову печатку в музичній історії скрипкового виконавства, а саме така форма мислення і самовираження відбиває культуру епохи в цілому.

##submission.authorBiography##

##submission.authorWithAffiliation##

аспірант кафедри історії музики та музичної етнографії

Посилання

1. Voronovskaya, O. (2014). Dance Culture of the Renaissance. Naukovyy visnyk Odesʹkoyi muzychnoyi akademiyi im. A. V. Nezhdanovoyi, 21, 101–111. Odesa [in Ukrainian].
2. Timofeev, L., Turaev, S. (Eds.). (1974). A brief dictionary of literary terms. Moskva: Prosveshcheniye [in Russian].
3. Kurysheva, T. A. (1984). Theatricality in music. Moscow [in Russian].
4. Mazel V. (2008). Violinist and his hands. Right hand. Sankt-Peterburg: Kompozitor [in Russian].
5. Nosulya, A. (2014). The special features of the artist and the musical dramatist at the chamber opera. Naukovyy visnyk Odesʹkoyi muzychnoyi akademiyi im. A. V. Nezhdanovoyi, 19, 324–330. Odesa [in Ukrainian].
6. Perepelitsa, M. (2014). The principle of theatricality and form. Its use in music. Naukovyy visnyk Odesʹkoyi muzychnoyi akademiyi im. A. V. Nezhdanovoyi, 19, 315–322. Odesa [in Ukrainian].
7. Khrenov, N. (1977). Place of spectacular arts in artistic culture. Moscow [in Russian].
8. Shvets, K. (2015). The phenomenon of a violin cover in the context of the contemporary ass culture. Naukovyy visnyk Odesʹkoyi muzychnoyi akademiyi im. A. V. Nezhdanovoyi, 21, 148–159. Odesa [in Ukrainian].