АНТИНОМІЇ ТРАГІЧНОГО У СВІТЛІ МУЗИКОЗНАВЧОГО ПІДХОДУ

Анотація

Мета статті — відкрити двоїсте значення трагічного як базової естетичної категорії та її вплив на формування виразової системи музичного мистецтва. Методологія роботи базується на естетичних, культурно-історичних та музикознавчих підходах до вивчення природи та смислового призначення трагічного, передбачає поглиблення текстологічного аналізу та нове розуміння явища стилю. Наукова новизна дослідження обумовлена запровадженням двох понять, що утворюють парну категорію трагічного та виявляють його антиномічну сутність, трагедійності та посттрагічного, що дозволяє ширше розглядати втілення трагічного протиріччя в музичному мистецтві. Висновки роботи вказують, що посттрагічне є важливим феноменом у культурі ХХ століття, особливо другої його половини, зумовлене розвитком музичної мови та розумінням провідних смислових завдань музики на рівні її стильових домінант, веде до відродження ідеї міфологізації музичної форми та сприяє новій гармонізації як музичних виразових засобів, так і соціальної свідомості, тому глибоко впливає на уявлення про музику як поетику в цілому і на конкретні композиторські жанрово-стильові підходи.