СВІТОГЛЯД А. БРУКНЕРА В РІЧИЩІ ДУХОВНО-СТИЛЬОВИХ НАСТАНОВ АВСТРІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ XIX СТОЛІТТЯ
Анотація
Мета роботи – виявлення релігійних та естетичних настанов творчої особистості та спадку А. Брукнера в контексті духовно-стильової специфіки австрійської культури XIX століття. Методологія роботи має комплексний характер і базується на поєднанні засад культурологічного, історико-музикознавчого, герменевтичного та мистецтвознавчого досліджень. Наукова новизна статті визначена її дослідницьким «кутом зору», що враховує не тільки релігійно-естетичні позиції творчості А. Брукнера, але й їх співвіднесеність із духовно-стильовою парадигмою культури Австрії XIX століття. Вказується, що якості австрійського національного характеру та світовідчуття виявилися найбільш повно зосередженими саме в концепції бідермаєру, що знайшло відбиття і в творчій особистості Антона Брукнера. Висновки. Узагальнення матеріалів з історії багатонаціональної культури Австрії в її історичному розвитку, її базових концептів (рівновага, компроміс, музикальність тощо) та «образу світу» свідчить про суттєву роль в ньому ідей непорушного порядку (ordo), здорового глузду, оптимізму, світовідчуття «цілокупності сущого», що мають багатовікові духовно-релігійні підстави та визначають специфіку австрійської культури Нового часу. Однією із суттєвих стилістичних ознак останньої виступає типологія австрійського бідермаєру, що зумовлює специфіку творчості її репрезентантів протягом двох останніх століть, у тому числі і А. Брукнера. Духовно-релігійне середовище формування його особистості (монастир Санкт-Флоріан), патріархальні настанови родини та австрійської культури в цілому склали підґрунтя не тільки його релігійного «соборного» світобачення, але й художнього універсуму композитора, що характеризується єдністю церковного та світського начал творчого самовираження, спрямованого на служіння «Божій славі». Релігійна «домінанта» світосприйняття А. Брукнера позначилася і на жанровій специфіці його творчого спадку, який обмежений хоровими та симфонічними творами.
Посилання
2. Bibikova A.A. (2008). On the compositional model of Mess. Anton Bruckner. Vestnik PSTGU V: Muzykal’noye iskusstvo khristianskogo mira. 2 (3), 113–136 [in Russian].
3. Votselka K. (2007). History of Austria. Culture, society, politics. Moscow: Ves’ mir [in Russian].
4. Dzhonston U. (2004). Austrian renaissance. Moscow: Moskovskaya shkola politicheskikh issledovaniy [in Russian].
5. Drobish A.A. (2016). Religious outlook as the basis of Anton Brockner’s work. Chasopys natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chaykovskoho. 1 (30), 65–73 [in Ukrainian].
6. Drobish A.A. (2015). Implementation of Anton Bruckner’s canonical text «Te Deum». Chasopys natsionalnoyi muzychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni P.I. Chaykovskoho. 1, 27–33 [in Ukrainian].
7. Zabolotskykh L.V. (2018). National conceptual sphere as a factor in shaping the cultural picture of the world (on the example of Austria). Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskiy gosudarstvennyy universitet im. M.V. Lomonosova [in Russian].
8. Zenkin K.V. (2015). Music - Eidos - Time. A. Losev and the horizons of modern music science. Moscow: Pamyatniki istoricheskoy mysli [in Russian].
9. Zusman V.G. (2010). Key concepts of the Austrian cultural world. Formulation of the problem. Vestnik NGLU. 10, 152–158 [in Russian].
10. Konnov V. (2006). Anton Bruckner and Vienna at the turn of the XIX–XX centuries. Muzykal’naya akademiya. 4, 172–181 [in Russian].
11. Lokot’yanova D.Ye. (2018). Church music by Anton Bruckner: to the problem of historical connections. Candidate’s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P.I. Chaykovskogo [in Russian].
12. Loshakova G.A. (2016). Formation of the Austrian phenomenon: Josef Schreifogel. Natsional’nyye kody v yevropeyskoy literature XIXXXI vekov: kollektivnaya monografiya. Nizhny Novgorod: Nizhegorodskiy gosudarstvennyy universitet im. N.I. Lobachevskogo [in Russian].
13. Loshakova, G.A. (2014). Fiction of Biedermeier in Austria: genres and poetics. Doctor’s thesis. Nizhny Novgorod: Nizhegorodskiy gosudarstvennyy universitet im. N.I. Lobachevskogo [in Russian].
14. Mikhailov A.V. (2009). Phenomenology of Austrian culture. Moscow, St. Petersburg: Izdatel’stvo «Tsentr gumanitarnykh initsiativ. Universitetskaya kniga» [in Russian].
15. Muravs’ka O.V. (2017). Eastern christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
16. Novak, L. (1997). The concept of «vastness» in the music of Anton Bruckner. Muzykal’naya akademiya. 2, 167–169 [in Russian].
17. Novak L. (1997). Symphonic style and church style. Muzykal’naya akademiya. 2, 159–166 [in Russian].
18. Pavlova N.S. (2005). The nature of reality in Austrian literature. Moscow: Yаzyki slavyanskoy kul’tury [in Russian].
19. Reshetilo N. S. (2011). Sobornost as the ideal of the life and work of Anton Bruckner (social and philosophical analysis). Extended abstract of candidate’s thesis. Krasnodar: Krasnodarskiy gosudarstvennyy universitet kul’tury i iskusstv [in Russian].
20. Filimonova M. N. (2003). Anton Bruckner. Muzyka Avstrii i Germanii XIX veka. 3, 332–449 [in Russian].
21. Tsareva E. (1997). Brukner and Bruknerians. Muzykal’naya akademiya. 2, 155–158 [in Russian].
22. Tsypin V. prot. (2019). Iosefinism. Retrieved from www.pravenc.ru/text/иозефинизм.html
Музичне мистецтво і культура