ПЕРИПЕТІЇ СЛАВИ РУСІ ЯК РОЗУМОВІ СТЕРЕОТИПИ У ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ О. БОРОДІНА І В АНАЛОГІЇ ДО РОЗРОБОК Л. ГУМІЛЬОВА У ХХ СТОЛІТТІ
Анотація
Мета дослідження – виділення в сукупній cмисловій спрямованості творчої, науково-природознавчої і композиторської діяльності О. Бородіна засобів втілення національної слави через суттєві у світовому обсязі здобутки науковця-хіміка, духовну велич національної культурно-історичної традиції та її втілення в творчому спадку композитора. Методологічною основою роботи виступає аналітичний, історико-компаративний, міждисциплінарний методи, як вони втілені в працях О. Лосєва, Л. Гумільова, В. Личковаха, а також герменевтичний зріз інтонаційного музикознавчого підходу, як це маємо в роботах Б. Асаф’єва, а також у розробках О. Маркової, О. Муравської та ін. Наукова новизна зумовлена новаційним ракурсом подання науково-природознавчих звершень О. Бородіна і виразності опери «Князь Ігор» як співпадаючих не тільки за хронологією їх вибудови, але і за розумовим принципом «вирощення з молекулярного рівня сенсу цілого», а також переоцінкою історичного тла «Слова о полку Ігоревім», як то демонструють розвідки Л. Гумільова і оригінальний авторський задум О. Бородіна, що має певні розбіжності з відомим редактованим варіантом опери. Висновки. Ідея національної слави як культурно-мистецького надбання в діяльності О. Бородіна, науковця-природознавця і композитора, склалася в усвідомлення наукового і творчо-мистецького внеску у світовий культурний простір, який у вимірах романтичної доби ХІХ століття був унікальним. Це випереджаюче у 1870-ті – 1880-ті роки виявлення Системи Леонардо да Вінчі, яка, за П. Валері, вказувала на творчий норматив ХХ ст. як поєднання в діяльності однієї особи наукового і мистецько-творчого доробків. У роботі композитора-Бородіна маємо втілення епічної масштабності мислення, «вирощеного» із «молекулярного» рівня билинних наспівів, почутих у неадекватних для них салонних умовах і представлених на славу Київської Русі, усвідомлюваної ним, попри кровний зв’язок із культурою Кавказу.
Посилання
Аsаfiev, B. (1971). Мusic form as process. Books first and seсond. М.-L.: Music [in Russian].
Batanov, V. (2016). Universalism of composer personalities in music art XX – begin XXI ct. dis.... Сand. art history, specialty 17.00.03: Musical art. Odessa [in Ukrainian].
Bulycheva, A. (2010). «Prince Igor» Borodin and Rimsky-Korsakov // Opera musicologica. 4 (6), Р. 70-99 [in Russian].
Valéry, P. (1993). About art. M.: Art [in Russian].
Gareyeva, Sh. D., Platonova, S. M. (2016). The image of Prince Igor in the opera of the same name by A.P. Borodin // Current trends in science and technology 4-5, Р. 122-124 [in Russian].
Hеgеl, G. (1993). The Lectures on histories of philosophy. St. Pts.: Science [in Russian].
Gumilev, L. (2014). Quest fictitious kingdom (Legend about «state of the presbyter Ioann»). М.: АJRIS-prеss [in Russian].
Gumilev, L. (1993). The rhythms of Eurasia: era and civilization. M.: Ekopros [in Russian].
Dianin, S. (1955). Borodin. Biography, materials and documents. М.: Music publishing house [in Russian].
Zorina, A. (1987). Alexander Porfirievich Borodin. М.: Music [in Russian].
Markova, E. (1990). Intonation type of music art. K.: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Soviet encyclopedic dictionary (1984). M.: Soviet Encyclopedia [in Russian].
Sokhor, A. (1965). Borodin. М.- L.: Music [in Russian].
Stasyuk, S. (2010). On the scientific and artistic discoveries of A. P. Borodin in the work on the opera «Prince Igor» // Musical art. 10, Р. 71-81 [in Russian].
Adler G. (1924). Handbuch der Musikgeschichte. Frankfurt a. M.: Verlag-Anstalt [in Germany].
Музичне мистецтво і культура