ЯГЕЛЛОНСЬКА ТРАДИЦІЯ В ПОЛЬЩІ В АСПЕКТІ ЗУСТРІЧНИХ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ ФОРМ ДЕРЖАВОТВОРЧОЇ СПІВПРАЦІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ ТА ЇЇ ПРОЕКЦІЯ В СТРУКТУРІ ЯГЕЛЛОНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати діяльність Краківського та Львівського університетів у руслі ягеллонської традиції Польщі й України від часу їхнього заснування (1364–1661 рр.) до початку ХХІ ст. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного методу для осмислення в загальнокультурному колі спеціальних ліній творчо-організаційної, наукової та мистецькотворчої, педагогічно-просвітницької діяльностей, як це об’єктивно-історично склалося на терені ягеллонства в Польщі і його відгомоні в Україні. Системного методу — для усвідомлення складно диференційованої й одночасно світоглядно цілісної якості ягеллонства в Польщі, завдяки чому виявлено його прояви в діяльності закладів і особистостей із ХІХ на ХХ ст. Музикознавчо-аналітичного методу — для вивчення окремої стильової типології та історіографічних надбань. Наукова новизна полягає у виокремленні культурного феномена ягеллонства у зв’язку з особливостями заснування та функціонування музикологічних кафедр у Краківському та Львівському університетах. Висновки. На основі опрацювання джерельного матеріалу вперше в польському й українському музикознавстві виявлено, що: історично суттєвою корегуючою складовою буття Ягеллонського і Львівського стала неоягеллонська-панславістська світоглядна хвиля ХІХ — першої половини ХХ ст., свідоцтвом впливовості якої є «рівняння на європейський Схід» найвидатніших представників культури й мистецтва Польщі ХХ ст. Отже, історична пов’язаність Ягеллонського й Львівського університетів як таких, що мали й мають можливості вибирати свої пріоритетні навчально-наукові напрямки, спрямовуючи останні чи до ягеллонської генези, чи до актуальних узагальнюючих європейських позицій, чи до певного ситуаційного національного вибору, які невідривні від культурного генокоду навчального закладу, що дав початок системі освіти Польщі та України.