МУЗИЧНИЙ ЖЕСТ У НАУКОВО-ПОНЯТТЄВІЙ СИСТЕМІ МУЗИКИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Анотація

Мета роботи – розкрити специфіку поняття «музичний жест» у науково-понятійної системі му- зики в історичному аспекті; розглянути проблематику відносин жесту й інтонації в сучасних дослі- дженнях, проаналізувати фундаментальні закордонні теоретичні роботи, присвячені музичному жесту, з погляду багатоаспектності розуміння того, що таке музичний жест. Методологія дослідження спи- рається на джерелознавчий, історичний, систематичний та компаративний методи. Наукова новизна визначається необхідністю уточнення розумінь поняття «музичний жест» у музикознавстві та ком- позиторській практиці, потребою вивчення термінологічного зближення понять асаф’євської теорії інтонації із західними теоріями жесту. Висновки змушують констатувати, що теорія музичного же- сту все ще перебуває у стадії становлення. Проблема множинності підходів, за відсутності консенсусу в розумінні багатьох ключових елементів – самого поняття «жест», цілей дослідження, методології тощо – залишається донині актуальною. Проте поняття «музичний жест» усе частіше використо- вується під час аналізу музичних творів сучасного мистецтва. Паралельно з посиленням наукового і філософського інтересу до жесту йде процес свідомого творчого освоєння різних аспектів жестової виразності в роботі композиторів. Спостерігається поступовий перехід від розрізненості досліджень до більш синтетичного охоплення. Музичний жест є феноменом, який природним чином розташовується на перехресті наукових дисциплін. Його вивчення зачіпає такі області, як семіотика, антропологія, філософія, естетика, психологія, лінгвістика, нейронауки, інформаційні технології, не кажучи про власне музикознавчі дисципліни. Спираючись на той факт, що у психології, соціології, семіотиці жест розглядається як елемен- тарна одиниця виразних рухів, ми вважаємо, що категоріальним еквівалентом «інтонації в музиці» правильніше вважати категорію «рух у музиці», а музичний жест – лише його умовною понятійною одиницею, еквівалентною слову в мові, інакше кажучи, фрагментом музичного руху, який втілює в собі його якість.