МУЗИЧНИЙ ЖЕСТ У НАУКОВО-ПОНЯТТЄВІЙ СИСТЕМІ МУЗИКИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

  • Olga Volodymyrivna Voronovskaya Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової
Ключові слова: музичний жест, інтонація, рух у музиці

Анотація

Мета роботи – розкрити специфіку поняття «музичний жест» у науково-понятійної системі му- зики в історичному аспекті; розглянути проблематику відносин жесту й інтонації в сучасних дослі- дженнях, проаналізувати фундаментальні закордонні теоретичні роботи, присвячені музичному жесту, з погляду багатоаспектності розуміння того, що таке музичний жест. Методологія дослідження спи- рається на джерелознавчий, історичний, систематичний та компаративний методи. Наукова новизна визначається необхідністю уточнення розумінь поняття «музичний жест» у музикознавстві та ком- позиторській практиці, потребою вивчення термінологічного зближення понять асаф’євської теорії інтонації із західними теоріями жесту. Висновки змушують констатувати, що теорія музичного же- сту все ще перебуває у стадії становлення. Проблема множинності підходів, за відсутності консенсусу в розумінні багатьох ключових елементів – самого поняття «жест», цілей дослідження, методології тощо – залишається донині актуальною. Проте поняття «музичний жест» усе частіше використо- вується під час аналізу музичних творів сучасного мистецтва. Паралельно з посиленням наукового і філософського інтересу до жесту йде процес свідомого творчого освоєння різних аспектів жестової виразності в роботі композиторів. Спостерігається поступовий перехід від розрізненості досліджень до більш синтетичного охоплення. Музичний жест є феноменом, який природним чином розташовується на перехресті наукових дисциплін. Його вивчення зачіпає такі області, як семіотика, антропологія, філософія, естетика, психологія, лінгвістика, нейронауки, інформаційні технології, не кажучи про власне музикознавчі дисципліни. Спираючись на той факт, що у психології, соціології, семіотиці жест розглядається як елемен- тарна одиниця виразних рухів, ми вважаємо, що категоріальним еквівалентом «інтонації в музиці» правильніше вважати категорію «рух у музиці», а музичний жест – лише його умовною понятійною одиницею, еквівалентною слову в мові, інакше кажучи, фрагментом музичного руху, який втілює в собі його якість.

Посилання

1. Арустамян А. Жест в культуре и искусстве: междисциплинарный анализ : дис. … канд. искусств.: 17.00.09. Санкт-Петербург, 1999. 227 с.
2. Архипова М. Музыкальный жест как проблема современного музыкознания. Вестник Московского государственного университета культуры и искусств. 2015. № 3 (65). С. 80–85.
3. Архипова М. О ритмической природе музыкального жеста: к постановке проблемы Вестник Томского государственного университета «Культурология и искусствоведение». 2016. № 3 (23). С. 106–113.
4. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Ленинград : Музыка, 1971. Кн. 1, 2. 376 с.
5. Бобровский В. Тематизм как фактор музыкального мышления. Очерки. Москва, 2016. Вып. 2. 304 с.
6. Борев Ю., Радионова Т. Интонация как средство художественного общения. Контекст-82: Литературно-теоретические исследования. Ин-т мировой литературы им. А.М. Горького. Москва : Наука, 1983. С. 224–244.
7. Курт Э. Основы линеарного контрапункта. Мелодическая полифония Баха. Перевод с нем. З. Эвальд / под ред. Б. Асафьева. Москва : Музыкальное издательство, 1931. 304 с.
8. Медушевский В. Интонационная форма музыки : исследование. Москва : Композитор, 1993. 262 с.
9. Медушевский В. Человек в зеркале интонационной формы. Советская музыка. Москва, 1980. № 9. С. 34–48.
10. Цареградская Т. Брайан Фернихоу: очарование музыкального жеста. Открытый текст : электронное периодическое издание. URL: https://nv.mosconsv.ru/brayan-fernihou/.
11. Цареградская Т. Музыкальный жест в пространстве современной композиции. Москва : Композитор, 2018. 362 с.
12. Цареградская Т. Пьер Булез. Жест композитора. Открытый текст : электронное периодическое издание. URL: http://imti.sias.ru/upload/iblock/4f3/tscaregradskaya.pdf.
13. Цареградская Т. К проблеме телесности в современной музыкальной культуре: о концепции музыкального жеста. Художественная культура : электронное периодическое рецензируемое научное издание. Москва : Государственный институт искусствознания, 2016. № 2 (18). URL: http://artculturestudies.sias.ru/2016-2-18/yazyki/5042.html.
14. Чирков С. Синтаксис жеста: концепция деконструкции в музыкальной интерпретации. Вестник Академии русского балета им. А.Я. Вагановой. 2017. № 6. С. 119–127.
15. Boulez P. Leçons de musique (Points de repère, III). Paris : Christian Bourgois, 2005.
16. Cox A. Music and Embodied Cognition. Listening, Moving, Feeling, and Thinking. Bloomington : Indiana University Press, 2016. P. 237.
17. Hatten R.S. Interpreting Musical Gesture, Topics, and Tropes: Mozart, Beethoven, Schubert. Bloomington : Indiana University Press, 2004. 360 p.
18. Imberty M. La musique creuse le temps. De Wagner a Boulez : Musique, psychologie, psychanalyse. Paris : L’Harmattan, 2005. 495 p.
19. Spampinato F. Les incarnations du son. Les metaphores du geste dans l’ecoute musicale. Paris : L’Harmattan, 2015. 198 p.
Опубліковано
2020-03-02
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА