ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ДИРИГЕНТІВ ХОРУ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ

Анотація

Мета роботи – визначити особливості підготовки диригентів хору в контексті музикознавчого дискурсу. Методологія дослідження – для досягнення мети в роботі використано комплекс методів, а саме: аналітичний – для обробки й аналізу наукових літературних-джерел за темою дослідження вітчизняних і закордонних науковців із культурології, мистецтвознавства, психофізіологів, які висвіт- люють теорії та концепції щодо підготовки диригентів хору та музичних колективів; узагальнення – що дало змогу визначити поняттєвий апарат статті, висвітлити концептуальні положення та ре- зультати; системно-структурний – забезпечив розроблення структурних складників досліджуваного явища. Наукова новизна полягає у визначені ролі хорового диригента в музичному мистецтві, а саме: визначено стан вивченості означеної проблеми, обґрунтовано наукові уявлення про специфіку діяльності хорового диригента; розкрито психофізіологічні аспекти означеного процесу. Висновки. Сучасний процес підготовки хорового диригента має бути спрямований на фахове зростання особистості, що пов’яза- не з вивченням впливу психофізіологічних важелів на процес накопичення практичного ресурсу. Творча потреба диригента в естетичному результаті є основним джерелом мистецької енергії, що спонукає його до творчого самовираження, яке віддзеркалює внутрішню інтерпретацію музичного твору. Музич- но-диригентський вплив на людину відбувається завдяки таким засобам: від елементарних ідеомотор- них дій, пов’язаних із керуванням сенсорних систем (відчуттів) під час виконання музичного твору (акустичні, вібраційні, фонетичні тощо), до багатогранних емоційно-образних навіювань, що за своєю суттю відповідають режисерській роботі. Отже, у пропонованій статті виявлено стан розробленості проблеми формування диригентської майстерності, означено перспективні питання для подальшого наукового дослідження.