СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО МУЗИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ПЕРІОДУ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета роботи – розглянути поняття «модернізм» в історичному аспекті його формування, проаналізувати ключові художні тенденції періоду становлення французького модернізму на прикладі не тільки музичних творів композиторів-модерністів, а q творів представників інших видів мистецтв, які жили і творили в період 20-х років XX сто- ліття у Франції. Також завдання дослідження – виявити ті новатор- ські ідеї і творчі методи, що сприяли оновленню музичного мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на історико-контекстуаль- ному, компаративному q системно-аналітичному методах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що становлення французького музичного модернізму розглядається в контексті загальних художніх ідей, що сформувалися в унікальному соціумі представників художньої паризької богеми, яка жила і творила в районі Парижа Монпарнас. Цей ракурс дає змогу більш глибоко вивчити новаторські тенденції в музичних творах періоду 20-х років XX століття, що виникли на основі творчого взаємообміну. Проаналізовано такі твори французьких ком- позиторів-модерністів: камерно-вокальний цикл Ж. Оріка «Вісім поем Жана Кокто», камерно-вокальний цикл «Бестіарій або Кортеж Орфея» Ф. Пуленка й однойменний камерно-вокальний цикл Л. Дюрея, балет Е. Саті «Парад», рондо-балет Д. Мійо «Бик на даху». Аналіз художніх, літературних і музичних творів цього періоду дав змогу виявити загаль- ні теми, ідеї та концепції, а також творчі методи, наскрізні образи й символи, властиві творам різних видів мистецтв. Висновки. У стат- ті розглянуто поняття «модернізм» в історичному, філософському та художньому сенсах. У результаті дослідження історичного періоду, а також аналізу обраних автором творів представників різних видів мис- тецтва визначені загальні ідеї й художні тенденції, властиві творам періоду 20-х років XX століття. Взаємообмін новаторськими «винахо- дами» між представниками різних видів мистецтв обґрунтований єди- ним прагненням до оновлення мистецтва і дружньою співтворчістю. Аналіз обраних у дослідженні музичних творів 20-х років XX століття показав, що композитори втілили ідеали, тенденції та художні мето- ди, властиві загальному руху авангарду того періоду, серед них – асоці- ативно-алюзивний метод, метод ready-make, метафоричність письма, ідея «нової простоти», ідея «очищення мистецтва», кадрова драматур- гія. Ці дефініції відповідають таким течіям модернізму, як сюрреалізм, кубізм, орфізм. У підсумку синтез мистецтв і взаємопроникнення ху- дожніх принципів і методів у творах, що володіють жанровою специ- фікою, визначені як ключові характеристики французького модернізму.