ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРІВ ЗАКАРПАТТЯ ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНУ

Lesia Bohdanivna Romaniuk

doi:10.31723/2524-0447-2020-30-2-7

Lesia Bohdanivna Romaniuk Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника http://orcid.org/0000-0003-0206-7420

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-30-2-7

Ключові слова: фортепіанна творчість, композитори Закарпаття, культурно-мистецький простір, поліетнічність

Анотація

Мета роботи полягає у висвітленні фортепіанної творчості закар- патських композиторів через призму поліетнічності культурно-мис- тецького середовища регіону. Методологія дослідження опирається на комплекс методів дослідження: метод теоретичного аналізу наукової літератури з питань регіональної музичної культури; компаративний метод, який дозволив зробити порівняльну характеристику етапів розвитку музичного життя Закарпаття в цілому та фортепіанного мистецтва зокрема; аналітичний – для дослідження концептуальних підходів щодо трактування мистецького явища фортепіанної творчос- ті; метод узагальнення, який дав можливість об’єднати та згрупува- ти досліджені матеріали за єдиною характерною ознакою. Наукова новизна полягає в тому, що фортепіанна творчість композиторів За- карпаття розглядається в контексті поліетнічності регіону; проведе- на пошукова робота та введено у науковий обіг матеріали, пов’язані із фортепіанною музикою сучасних закарпатських композиторів, се- ред яких Р. Меденцій, В. Цанько. Висновки. Фортепіанна творчість композиторів Закарпаття є самобутнім і динамічним явищем, яке не тільки охоплює відомі жанрово-стилістичні пласти, але й виявляє тенденції до самооновлення, стильового і видового збагачення. За всієї різноманітності, у процесі аналізу провідних тенденцій та фортепіан- них композицій, виразно прослідковуються стійкі риси, що у сукупнос- ті відбивають стилістичні закономірності. Вони властиві як місцевій, регіональній, так і загалом українській музичній культурі, вагоме місце у якій посідає творчість закарпатських композиторів. У контексті сказаного їх поєднує: стильова багатозначність авторського вислов- лювання; розмаїття жанрів і форм, серед яких одне з провідних місць належить камерно-інструментальній фортепіанній музиці; тяжіння як до циклічних форм і розгорнутих композицій (фантазія, варіації, сюїта, концерт, соната), так і до мініатюр; поєднання яскравих пі- сенно-мелодичних ліній з подекуди симфонізованим, складним супрово- дом; досконале володіння як традиційними, так і сучасними технічни- ми прийомами письма на багатонаціональній фольклорній (українській, угорській та чеській) основі.

Посилання

1. Бідзіля В. Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. Київ : Наукова думка, 1971, 207 с.
2. Грін О. Професійне музичне мистецтво Закарпаття XIX – першої половини XX століття: історичний аспект. Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. 160 с.
3. Микуланинець Л.М. Етнокультурологічне становлення професійної музичної культури Закарпаття у другій половині XX століття. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. Вип. 15. Київ : Міленіум, 2009. С. 184–188.
4. Оленич К. Композитор Віктор Теличко. Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. Вип. 1. Ужгород, 2005. С. 168–178.
5. Піцур Н. Іштван Мартон. Творчий портрет. Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. 64 с.
6. Рак Я. Творчий портрет Дезидерія Євгеновича Задора : монографічний нарис. Ужгород : Закарпаття, 1997. 36 с.
7. Росул Т. І Музичне життя Закарпаття 20-30-х років XX століття : монографія. Ужгород : Полі Прінт, 2002. 208 с.