МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКА КОМУНІКАЦІЯ ЯК КОГНІТИВНИЙ ФЕНОМЕН: АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА ОЦІНКИ
Анотація
Мета роботи полягає в розкритті когнітивних засад виконавського стилю у сфері акордеонної творчості, визначенні якісно нових творчих методів виконавства, предметних рівнів когнітивної інтерпретації, що зумовлює художньо-психологічний аналіз постаті виконавця як творця нових смислів у різних творчих комунікативних ситуаціях, образно-емо- ційному й онтологічному аспектах поведінки. Це приводить до потреби формування поняття когнітивного стилю виконавського мислення, яке охоплює розумові, емоційно-вольові, творчі акти свідомості, за допомо- гою яких виконавець втілює технічні та художньо-філософські завдання на різних рівнях виконавської діяльності. Методологія дослідження пе- редбачає поєднання інтердисциплінарного та феноменологічного підходів, що дозволяє більш детально розглянути когнітивні засади виконавської творчості, зокрема розширити сферу вивчення акордеонного виконавства з позицій епістемології, психології та музикознавства. Наукова новизна дослідження визначається запровадженням когнітивно-комунікативного підходу у виконавській діяльності як одного із провідних; формуванням когнітивного виконавського стилю, його обґрунтуванням в акордеонній творчості на прикладі сучасного репертуару та його змістової наповне- ності. Центральне місце у формуванні когнітивного виконавського стилю належить процесам мислення та свідомості виконавця, які корелюються із практичними діями і певним чином залежать від отриманого досвіду. Висновки статті дозволяють визначити психологічний когнітивно-ко- мунікативний підхід як один із провідних у формуванні інтерпретаційного мислення виконавця-акордеоніста, виявити творчі методи та їхні засади в акордеонній виконавській творчості. Дані психологічні підходи і творчі концепції спрямовують до визначення когнітивного стилю виконавського мислення як актуальної категорії сучасного акордеонного виконавства.
Посилання
2. Арановский М. Мышление, язык, семантика. Проблемы музыкального мышления / сост. и ред. М. Арановский. Москва : Музыка, 1974. С. 90–128.
3. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства. Москва : Композитор, 1998, 343 с.
4. Бахтин М. Автор и герой в эстетической деятельности. Эстетика словесного творчества / М. Бахтин ; сост. С. Бочаров ; прим. С. Бочарова, С. Аверинцева. 20-е изд. Москва : Искусство, 1986. С. 9–191.
5. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / сост. С. Бочаров ; прим. С. Аверинцева, С. Бочарова. 2-ое изд. Москва : Искусство, 1986. 445 с.
6. Бонфельд М. Музыка. Язык. Речь. Мышление : опыт системного анализа музыкального искусства. Ч. 1. Тезисы. Москва : МГЗПИ, 1991. 125 с.
7. Выготский Л. Психология искусства. Москва : Искусство, 1968, 576 с.
8. Выготский Л. Мышление и речь. 5-е изд., испр. Москва : Лабиринт, 1999, 352 с.
9. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. Москва : Прогресс, 1988. 637 с.
10. Матурана У., Варела Ф. Древо познания : Биологические корни человеческого понимания. Пер. с англ. Ю. Данилова. Москва : Прогресс-Традиция, 2001. 224 с.
11. Мартинюк А. Словник основних термінів когнітивно-дискурсивної лінгвістики. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011, 196 с.
12. Орлов Г. Древо музыки. 2-ое изд. Санкт-Петербург : Композитор, 2005, 440 с.