ТЕХНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОЛІ МАТЕРІ В ОПЕРІ «КАТЕРИНА» М. АРКАСА ЗА ОДНОЙМЕННОЮ ПОЕМОЮ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Анотація

Метою роботи є розгляд прикладів музичного втілення образу Ма- тері, виявлення його стійких типологічних особливостей виконання й аналіз показової в цьому аспекті партії Матері в опері Миколи Арка- са «Катерина» за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевчен- ка у виконавському контексті. Методологія дослідження – суміщення принципів історико-культурологічного та типологічного методів, а та- кож стильового аналізу виконання. Наукова новизна. У сучасних дослі- дженнях оперного мистецтва не достатньо висвітлено проблеми вико- навської специфіки щодо музично-художнього втілення образу матері та розкриття її на основі найбільш показового об’єкта дослідження – української (в європейському контексті) оперної музики ХІХ–ХХ ст. Тому виконавська інтерпретація специфічних питань втілення образу Матері в опері Миколи Аркаса «Катерина» за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка суттєво доповнює музикознавчу тео- рію оперного мистецтва та його виконавського аспекту. Висновки. Узагальнюючи розгляд материнського образу в контексті розвит- ку оперної музики ХІХ–ХХ ст., можна зробити такі висновки: тема материнства й образ Матері є однією з найбільш стійких сюжетних ліній в історії європейської культури в різних сферах художнього мис- тецтва. Архетипічність образу Матері зумовлює його незмінні, стійкі риси – жертовність, красу, ідеальність, які зберігаються протягом історичного розвитку й у різноманітті творчого проявлення. Ці стій- кі риси утворюють специфічні особливості художнього образу Матері. Саме з ХІХ ст. в оперній музиці можна говорити про образ Матері як самостійне явище, стійкий тип героїні, що несе ідею безумовної та жертовної Любові. Для української традиції характерне домінування материнства в образі героїні, яку представлено насамперед як матір, і це формує логіку розкриття її образу. Зазначений твір є визнаним шедевром світового оперного мистецтва. Виконання партії Матері в опері «Катерина» вимагає від співачки великої напруги голосового апа- рату, великої насиченості, барвистості звуку, додаткової концентрації енергії, виразної декламації в речитативах, поривності, темпераменту. Головною задачею виконавиці-вокалістки є повноцінне художнє втілен- ня сценічного образу. Особливості створення сценічного образу Матері та його інтерпретації розкриті на прикладі власного виконання автора статті.