ТЕМБР-АМПЛУА ЯК БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОСОВОГО АПАРАТУ ТА ТВОРЧОГО ІНСТРУМЕНТУ ОПЕРНОГО СПІВАКА
Анотація
Мета статті – проаналізувати тембр-амплуа оперного співака як природну біологічну характеристику голосу вокаліста та одночасно його творчий інструмент. Представити аналіз бачення тембру-амп- луа оперного голосу з точки зору автора музичного матеріалу, гляда- ча оперної вистави, самого вокаліста. Визначити взаємозалежність тембру-амплуа голосу та певних психофізичних характеристик опер- ного співака. Методологія статті: порівняльний аналіз, моделювання, аналіз наукової літератури з психології особистості, аналіз феномено- логії творчого процесу вокалісту у жанрі опери та специфіки вокаль- ної складової частини оперного мистецтва, логічний аналіз. Наукова новизна полягає у тому, що вперше представлено аналіз феноменології тембру-амплуа оперного співака з точки зору автора музичного ма- теріалу, глядача оперної вистави, самого вокаліста. Дано обґрунту- вання провідної ролі тембру-амплуа вокаліста з точки зору специфіки сценічного існування оперного виконавця. Тембр-амплуа розглянуто як інструмент визначення художньої семантики музичного образу в опе- рі та одночасно правдивого втілення характеру оперного персонажа на сцені. Представлено взаємну залежність тембру-амплуа вокаліста та його типу темпераменту. Силу нервової системи оперного співака обґрунтовано як базовий критерій у прогнозуванні професійної кар’єри та спеціалізації вокаліста. Висновки. Тембр-амплуа оперного співака є біологічною характеристикою його голосового апарату та виступає як інструмент розшифрування семантики музичного образу та прав- дивого втілення характеру оперного персонажа на сцені. Визначальним фактором у реалізації авторського задуму композитора, вірного сприй- няття його глядачем та можливості успішного існування вокаліста у оперній виставі є точне використання певного тембру-амплуа стосовно певних партій. Тембр-амплуа вокаліста та тип його темпераменту перебувають у прямій залежності. Сила нервової системи вокаліста є одним з базових критеріїв у прогнозуванні побудови успішної кар’єри та вибору творчої спеціалізації співака у трупі театру.
Посилання
2. Гуревич Л.Я. Творчество актера: О природе художественного переживания актера на сцене : Опыт разрешения векового спора. Москва : ГАХН, 1927. 62 с.
3. Леонгардт К Акцентуированные личности / пер с нем. ; предисл. и ред. В.М. Блейхер. 2-е изд.стер. Київ : Вища школа, Головное изд-во, 1989. 375 с.
4. Небылицын В.Д. Психофизиологическое исследование индивидуальных различий. Москва : Наука, 1976. 335 с.
5. Нестерова И.А. Поэтика художественного произведения // Энциклопедия Нестеровых. URL : http://odiplom.ru/lab/poetikahudozhestvennogo-proizvedenija.html (дата обращения: 28.03.2020).
6. Оганезова-Григоренко О.В. Автопоэзис артиста мюзикла как творческий феномен и предмет музыковедческого дискурса : монография. Одесса : Астропринт, 2019. 376 с.
7. Рождественская В.И. Небылицын В.Д., Борисова М.Н. и др. Сравнительное изучение различных показателей силы нервной системы человека. Вопросы психологии. 1960. № 5. 182 с.
8. Тан Чжанчен Специфика трактовки баса в опере XVII–XIX веков: между амплуа и характером : дисс. канд. искуст-я, 17.00.03 – музыкальное искусство. Харьков, 2017. 216 с.