ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОМОТОРИКИ ДИРИГЕНТА ХОРУ В КОНТЕКСТІ МУЗИКОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ

  • Veidi Gun Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка http://orcid.org/0000-0002-3376-0239
Ключові слова: диригент хору, мануальна техніка, діяльність дири- гента, психомоторика, творчий процес, партитура, драматургія

Анотація

Мета дослідження – визначити особливості формування рухо- вих навичок диригента хору в аспекті його психомоторних якостей. Методологія дослідження – для досягнення мети в роботі використа- но комплекс взаємопов’язаних методів, таких як аналітичний – для аналізу й обробки українських і закордонних наукових праць із психоло- гії, психофізіології, фізіології ВНД, культурології, мистецтвознавства, в яких розглянуто діяльність диригента хору через призму психофізіо- логічних аспектів рухової активності та психомоторики; теоретич- ний – для систематизації наукових поглядів і підходів до визначення психомоторики як складової частини диригентської діяльності, уза- гальнення мистецтвознавчого та психофізіологічного доробку провідних учених; системно-структурний – для структурування складових еле- ментів психомоторики в аспекті діяльності диригентів хорового колек- тиву; узагальнення – для формулювання положень із психології, психо- фізіології, музикознавства, фізіології, педагогіки та висновків роботи. Наукова новизна полягає у виявленні складових елементів психомото- рики диригента хору, які базуються на психологічних і психофізіологіч- них засадах виявлення впливу психофізіологічних процесів на формуван- ня психомоторики диригента хору. Висновки. На основі узагальнення мистецтвознавчих і психофізіологічних підходів до специфіки діяльності диригента хорового колективу ми дійшли таких висновків: гармонійний розвиток рухових якостей диригента має спиратися на знання психофі- зіології, фізіології рухового апарату людини, психомоторики, психології та базуватися на розвитку функціонального диригентського жесту, що є синтезом слухової інформації, кінестетичної інформації (стандартів диригентських рухів), візуалізації графіки руху диригентської аплікату- ри, полімодальності (орієнтації в елементах графічних, кінестетичних, візуально-просторових диригентських жестів). Отже, віддзеркалення рухової моделі музичного твору через опрацьовану партитуру та надання емоційного тонусу твору є основою диригентської діяльності. Під час відтворення драматургії музичного твору диригент хору застосо- вує мануальну техніку, яка ґрунтується на психомоторних принципах, психофізіології та фізіології м’язової системи. Створення художнього образу музичного твору базується на психологічному рівні, що реалізу- ється через психомоторику та психофізіологічні особливості диригента хору, які шляхом перенесення (ілюстрації) сприймаються учасниками хорового колективу. Доведено, що найскладніше завдання діяльності диригента хору – рухове проектування драматургії твору та його від- дзеркалення в диригентських рухах, які моделюють і відтворюють зву- кообразний код музики шляхом диригентських навичок музиканта.

Посилання

1. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. Киев : Медицина, 1966. 130 с.
2. Венедиктова Н.В. Методические аспекты развития координационных действий психомоторной деятельности студента в процессе обучения дирижированию. Вопросы музыкально-педагогического образования. Вып. 3. 2014. С. 62–65.
3. Готсдинер А.А. Музыкальная психология. Москва : Наука, 1993. 190 c.
4. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. Развитие произвольных движений. Т. 2. Москва : Просвещение, 1967. 207 с.
5. Ильин Е.П. Двигательная память и память на движения – синонимы? Вопросы психологии. 1990. № 4. С. 134–140.
6. Мусин И.А. Язык дирижёрского жеста. Москва : Музыка, 2006. 109 с.
7. Платонов К.К. Проблема способностей. Харьков : Знание, 1972. 350 с.
8. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории. Вопросы психологии. 1960. № 1. С. 47–60.
9. Сеченов И.М. Избранные труды. Москва : Изд-во АН СССР, 1954. 774 с.
10. Станиславский К.С. Работа актёра над собой : собрание сочинений в 9 т. Т. 2. Москва : Искусство, 1989. 511 с.
Опубліковано
2021-02-03
Розділ
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА