ГІТАРНІ КОНЦЕРТИ М. ДЖУЛІАНІ: ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ І КОМПОЗИТОРСЬКА СТИЛІСТИКА

Liu Yu

doi:10.31723/2524-0447-2020-31-1-8

Liu Yu Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-8733-004X

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-8

Ключові слова: класична гітара, гітарне мистецтво, концерт для гітари з оркестром, гітарний звук, гітарист, віртуозність, віденський класицизм

Анотація

Мета роботи. У статті досліджуються передумови створення перших гітарних концертів М. Джуліані з точок зору історико-есте- тичних та специфічних гітарних аспектів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, історичного, му- зикознавчого методів із залученням виконавського підходу, які утво- рюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи постає у виявленні специфіки композиторської стилістики в органічному синтезі засад віденського класицизму та народжуваного романтизму, а також виконавського впливу на власну композиторську поетику. Висновки. Пе- ріод творчої виконавсько-композиторської активності Мауро Джуліані припадає на час розквіту класичної гітари з кінця XVIII століття до 1830–1840 років, а також – бурхливого розвитку романтичних засад; нового, віртуозного сольно-професійного інструменталізму та надзви- чайного поширення музикування в побуті. У цьому відношенні мобільна багатоголосна гітара виявилася дуже доречною. Розвиток концертного гітарного інструменталізму потребував жанрового й мовно-інструмен- тального оновлення. Тому створення Джуліані перших гітарних концер- тів було підготовлене усім культурно-естетичним та музичним кон- текстами вказаного періоду. Блискуче виконавське «обличчя» Джуліані, зокрема у виконанні власних концертів для гітари з оркестром, визнане його великими сучасниками, стверджували рівноправність гітари як концертного інструмента з іншими «сольниками» (скрипкою і форте- піано). Це художньо переконливо доводить гітарний концерт A-dur, ор. 30, який демонструє органічний синтез типів мислення віденського класицизму з італійської народною і професійною музикою у втіленні блискучої віртуозності, зримо-яскравою звуковою образністю і прискі- пливою обробкою музичного тексту та ясністю форми.

Посилання

1. Вольман Б.Л. Гитара и гитаристы. Очерк истории шестиструнной гитары. Ленинград : Музыка, 1968
2. Ганеев В.Р. Классическая гитара в России: к проблеме академического статуса : дисс… канд.. искусствовед. : 17.00.02./ Сарат. гос. консерв. имени Л. Собинова. Саратов, 2006. 185 c.
3. «Джулианиада»: журнал его имени. История гитарі в лицах. 2013. № 3(09). С. 31–36.
4. Иванников Т. Тенденции развития гитарного искусства 1970–2010 годов : дис. … канд. искусств. : 17.00.03 / Нац. муз. акад. Украины имени П.И. Чайковского. Киев, 2012. 185 с.
5. Кириллина Л. Классический стиль в музыке XVIII – начала XIX веков. Ч. ІІІ. Москва, 1996. 189 с.
6. Ливанова История западноевропейской музыки до 1789 года: в 2-х т. Т. 2: XVIII век. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва :Музыка, 1982. 622 с.
7. Родионов В.К. Классическая гитара в лицах: Мауро Джулиани. URL : https://proza.ru/2013/04/27/1498.
8. Русанов В.. Мауро, Эмилия и Махаил Джулиани. История гитары в лицах. 2013. № 3(09). С. 15–19.
9. Тавровский В. Своего не отдадим, но и чужого не надо. К истории одной «крылатой фразы». История гитарі в лицах. 2013. № 3(09). С. 40–53.