СЕМАНТИКА ЗВУКУ В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ

  • Galina Fedorovna Zavgorodnyaya Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-8271-7712
Ключові слова: звук, звуковий простір, музичний простір, семантика звуку, функції звуку, індивідуальний стиль композитора, поліфонічне мислення

Анотація

Мета статті полягає у визначенні конструктивно-семантичних
функцій звуку як центрального елементу музичної мови, що визначає
специфіку сучасного музичного мислення і стильових показників творчості
українських композиторів на рубежі ХХ–ХХІ ст. (К. Цепколенко,
Ю. Гомельської, О. Козаренко). Методологія дослідження спирається на
комплексне використання принципів системного і музично-історичного
методів, а також методу музично-стильового аналізу. Подібний
методологічний підхід до проблеми індивідуально-композиторського
трактування драматургічного, композиційного і семантичного потенціалу
звукової одиниці надає можливостей розгляду її в широкому змістовному
контексті. Наукова новизна статті полягає в дослідженні зазначених
функцій звуку в творчій спадщині сучасних українських композиторів
і розгляду їх в якості ведучої стильової координати музичної творчості.
Це пов’язано з формуванням музикознавчих уявлень про системні рівні
музичного мислення сучасності і індивідуальних композиторських
стилів. Висновки. Множинність індивідуально-композиторських
принципів формування звукового простору музичної композиції виявляє
важливу роль звуку та його функціональну незалежність у загальних
законах композиції того чи іншого стильового напрямку. В аспекті 

Посилання

1. Арановский М. Музыкальный текст. Структура и свойства. Москва : Композитор, 1998. 343 с.
2. Денисов Э. Современная музыка и проблемы эволюции композиторской техники. Москва : Советский композитор, 1986. 208 с.
3. Жарков А. Некоторые интегративные тенденции в искусстве накануне ХХI века. Парагматический характер техники композиции. Науковий вicник НМАУ iм. П.І. Чайковського. Музикознавство: з ХХ у ХХI столiття. Вип. 7. Київ, 1999. С. 101–108.
4. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога. Одесса : Астропринт, 2002. 244 с.
5. Старчеус М. О хронотопах музыкального мышления. Музыкальная академия. 2004. № 2. С. 156–163.
Опубліковано
2020-11-17
Розділ
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА