ПАРАЛІТУРГІЙНІ ПІСНІ ЯК СКЛАДНИКИ БОГОСЛУЖІНЬ У ТВОРЧОСТІ ГАЛИЦЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТЬ

  • Svitlana Stepanіvna Нuralna Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка http://orcid.org/0000-0001-5056-1664
Ключові слова: галицькі композитори, духовно-хорова творчість, паралітургійні пісні, музична стилістика

Анотація

Мета роботи – систематизувати паралітургійну спадщину та висвітлити стилістику духовних пісень як складників церковних бо- гослужінь у творчості композиторів Галичини кінця ХІХ – першої по- ловини ХХ століть. Методологія дослідження спирається на комплекс методів: історико-ретроспективний для відтворення історико-суспіль- ного середовища в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століть; системний для аналізу духовно-хорової творчості галицьких компози- торів у контексті функціонування літургійного обряду Української Гре- ко-Католицької церкви; музично-аналітичний для музикознавчого, ана- літичного дослідження духовно-хорових творів галицьких композиторів; метод узагальнення для об’єднання та згрупування досліджених мате- ріалів за єдиними характерними ознаками та зазначення особливостей стилістики духовних пісень як складників церковних богослужінь. Наукова новизна полягає в тому, що паралітургійна творчість композиторів Галичини розглядається в контексті духовно-мистець- кого життя регіону; проведена пошукова робота нотних матеріалів та введено у науковий обіг раніше не досліджені пісні композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століть, серед яких – твори І. Біликовсько- го, М. Копка, Д. Січинського, Т. Купчинського, Б. Кудрика; висвітлено стилістику паралітургійних пісень, які виконуються під час богослу- жінь та становлять їх невід’ємну частину. У статті зазначено, що завдяки поширенню в краї напівпрофесій- ного хорового і загальнонародного (самолівка та єрусалимка) співу у церковно-музичній практиці та орієнтації місцевих хорів на несклад- ний виконавський репертуар священники, регенти та професійні ком- позитори фіксували у нотах численні пісні та оформлювали їх у цілі збірники. Швидке практичне втілення пісенного репертуару зумовило його жанрову різноманітність, представлену у чотирьох групах пара- літургійних творів. У висновках зазначено, що на основі досліджен- ня євхаристійних пісень, різдвяних коляд, великопісних та воскресних пісень у творчості композиторів Галичини кінця ХІХ – першої по- ловини ХХ століть виявлено їх особливу стилістику, оперту на цер- ковно-співочі традиції краю, традиції духовних концертів ХVІІІ сто- ліття, здобутки композиторів «перемишльської школи», фольклорні та романтичні віяння епохи.

Посилання

1. Антонович О. Тадей Купчинський. / Вступне слово Крилошанська Я. Хорові твори. Львів : Євросвіт, 2010. С. 8–10.
2. Гнатюк О. Українська духовна барокова пісня. Варшава–Київ, 1994. 188 с.
3. Гордієнко В. Композитор о. Йосиф Кишакевич. Біографічний нарис. Львів : Поклик сумління, 1998. 111 с.
4. Гуральна С. Духовна творчість галицьких композиторів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть у контексті літургійно-хорової практики регіону : автореферат… канд. мистецтвознавства : 17.00.03. ЛНМА ім. М.В. Лисенка, 2019. 22 с.
5. Збірник народних і патріотичних пісень «Ще не вмерла Україна» на голоси дівочі у супроводі фортепяна / ред. Д. Січинський. Перемишль, 1904. 40 с.
6. Зосім О. Українська духовна пісня: традиція і сучасність. Народна творчість та етнологія. Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України та НАН України, 2002. № 1. С. 89–91.
7. Історія української музики у 6-ти т. / ред. В. Кузик. Київ : ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. Том 2: ХІХ століття. 800 с.
8. Кипріян І. Співи набожні для вжитку молодіжи для сопрано і альта. Перемишль, 1882. Вип. 2.
9. Кияновська Л. Творчість отця Йосифа Кишакевича. Львів : Поклик сумління, 1997. 96 с.
10. Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів : Наукове Товариство ім. Шевченка, 2000. 286 с.
11. Матійчин І. Василіянське піснярство кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. як феномен галицької музичної культури : автореф. дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Львівська національна академія ім. М.В. Лисенка. Львів, 2009. 23 с.
12. Матійчин І.М. Українська василіянська піснетворчість кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. (до питання дослідження). Наукові записки ТДПУ – НМАУ: Мистецтвознавство. Тернопіль–Київ, 2004. Вип. 1. С. 9–16.
13. Матюк В. Руський співаник для шкіл народних. Ляйпціг : Б/в, 1884. 72 с.
14. Медведик Г., Медведик Ю. Обробка барокової духовної пісні як сфера зацікавлень композиторів «нової школи» української церковної музики першої третини ХХ століття. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : зб. наук. праць НАКК-КіМ. Київ : Міленіум, 2011. Вип ХХХVІІ. С. 232–239.
15. Медведик Ю. Духовні канти в честь чудотворних храмових святинь Галичини. Українське музикознавство. Київ, 2001. Вип. 30. С. 90–103.
16. Пасічинський Т. Історичний огляд розвою церковного співу на Руси. Католицький Всхід. 1906. Вип. 2. С. 131–136.
17. Письменна О., Цибух-Петришин О. Колядки та щедрівки в обробках західноукраїнських композиторів ХІХ - першої половини ХХ століть. ЗНТШ: Праці музикознавчої комісії. Львів, 2009. Т. ССLVІІІ. С. 166–189.
18. Черепанин М. Музична культура Галичини. Київ : Вежа, 1997. 324 с.
19. Шевчук-Назар Л. Розвиток української музичної освіти та виховання в Галичині першої половини ХХ століття. Musica Galiciana. Rzeszow, 2000. Т. 5. С. 231–246.
20. Щеглова С. «Богогласник»: историко-литературное изследование. Київ : Тип. Н.Т. Корчак-Новицкого, 1918.
21. Юрченко М. Духовна музика. Історія укр. музики: в 6 т.: наукове видання. Київ : Наукова думка, 1992. Т. ІV: 1917–1941. С. 105–124.
Опубліковано
2021-07-22
Розділ
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ