ДУАЛІЗМ У МУЗИЧНО-ХУДОЖНЬОМУ ВТІЛЕННІ ОБРАЗУ АЗУЧЕНИ В ОПЕРІ «ТРУБАДУР» ДЖ. ВЕРДІ: ТЕХНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Valentina Borysivna Vasilyeva

doi:10.31723/2524-0447-2021-32-1-25

Valentina Borysivna Vasilyeva Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової http://orcid.org/0000-0002-3883-0005

DOI: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-1-25

Ключові слова: образ Матері, архетипічність образу, дуалізм, захід- ноєвропейська опера

Анотація

Метою статті є розгляд музичного втілення образу Матері в дра- матургічній основі твору, характеристики образу та як від драматур- гії твору залежить сценічний образ, технічні прийоми у виконанні опер- ної партії, а саме аналіз на прикладі показової у цьому аспекті партії Азучени в опері «Трубадур» Джузеппе Верді у виконавському контек- сті. Також метою статті є розгляд можливостей голосу і технічних прийомів для формування образу Матері в європейській оперній музиці ХІХ–ХХ століть, виявлення типових ознак паралельних драматургічних ліній. Методологія статті – суміщення принципів історико-культуро- логічного та типологічного методів, а також стильового аналізу вико- нання. Наукова новизна полягає в такому: на погляд автора статті, у сучасних дослідженнях оперного мистецтва не досить досліджені дві паралельні драматичні лінії в образі Азучени опери «Трубадур» Джу- зеппе Верді. У виставі по черзі одна драматична лінія домінує над дру- гою чи виступають рівнозначно, об’єднуючись. У цьому полягає велика складність для виконавиці ролі. У цій статті відбувається дослідження дуалізму у музично-художньому втіленні, тобто об’єднання в одній ролі образів Матері та Доньки, які співіснують в одній героїні. Тому ви- конавське висвітлення вказаної теми суттєво доповнює музикознавчу теорію оперного мистецтва та його виконавського аспекту. Висновки. У цій статті було виявлено музично-художнє втілення дуалізму в образі Азучени в опері «Трубадур» Джузеппе Верді; розкрито та системати- зовано великий досвід роботи автора над сценічним образом, вокаль- ними труднощами, які виникають у недосвідченої виконавиці, технічні рекомендації щодо підготовки партії, вміння опанувати психологічне навантаження; була досягнута мета автора як співачки передати свій досвід наступному поколінню виконавців партії Азучени в опері «Трубадур» Джузеппе Верді. Практична цінність статті визначається можливістю використання її матеріалів у класі сольного співу, а так само для курсів теорії та історії виконавства у вищій і середній музич- ній школі. Статтю написано на прикладі власного виконання автора партії Азучени.

Посилання

1. Астафьев Б. Про оперу. Выборочные статьи. Ленинград, 1985. 336 с.
2. Волков Ю. Песни, опера, певцы Италии. Москва, 1967. 252 с.
3. Гачев Г.Д. Образ в художественной культуре. Москва, 1981. 247 с.
4. Гильбурд Г. Исполнительское искусство как сфера проявления художественной идеи. Томск, 1985. 195 с.
5. Даркле Х. Джорджа Сбирча. Первые шаги к славе. Бухарест, 1983. 130 с.
6. Дмитриев Л. Солисты театра Ла Скала об исскустве вокала: Диалоги о технике пения. Москва, 2002. 188 с.
7. Ерохина Т. Лик и личина: женские образы в исскустве символизма. URL: http://www.auditorium.ru.
8. Кириллина Л. Итальянская опера первой трети ХХ века: не только веризм. URL: http://www.21israel-music.com/Opera-XX.htm.
9. Лаури-Вольпи Дж. Вокальные паралели. 1972. 17 с.
10. Людкевич С. Олександр Мишуга як артист і вчитель співу. Львів, 1938. 8 с.
11. Маркова О. Основы теории исполнительства. Одесса, 2002. 144 с.
12. Морозов В.П. Тайны вокального языка. Ленинград, 1967. С. 171–191.
13. Ніколаєв Л.І. Художній образ як перетворена модель миру.
14. Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога : монография. Одеса, 2002. 244 с.
15. Стахевич О.Г. Вокальне мистецтво Західної Європи: творчість, виконавство, педагогіка: дослідження. Київ, 1997. 272 с.
16. Черная О.С. Беседы про оперу. Москва, 1981. 158 с.